Справа № 210/4795/14-кСуддя 1 інстанції Вікторович
Номер провадження 11-кп/774/494/К/14Суддя-доповідач ОСОБА_1
13 листопада 2014 р. м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу суду Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2014 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Побугське, Голованського
району Кіровоградської області, який проживає
за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше
судимого: 07.11.2007 р. Магаданським районним судом
РФ за ч.1 ст. 105 КК РФ до покарання у виді позбавлення волі
строком на 8 р.
29.03.2012 р. постановою Жовтневого міського районного суду
м. Харкова, вирок суду від 07.11.2007 р. приведено до відповідності
з КК України за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді
позбавлення волі строком на 8 р.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
представник адміністрації КВК №80 ОСОБА_7
засуджений ОСОБА_5 .
Засуджений ОСОБА_5 , в апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу суду, у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та ухвалити своє рішення, яким застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
28 серпня 2014 р., суд Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовив в задоволенні клопотання засудженому ОСОБА_5 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Суд приймаючи рішення зазначив, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення, про це свідчать матеріали особової справи.
А саме - в матеріалах особової справи є відомості про те, що адміністрацією КВК №80 неодноразово, останній раз 14.08.2014 р., засудженому відмовлялося у застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки він має 9 стягнень, одне з яких не погашене, а також, що він не має заохочень.
Засуджений, в апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу суду, оскільки вона постановлена з порушеннями вимог кримінального процесуального закону України.
ОСОБА_5 вказує, що суд першої інстанції, не повідомив його про день і час проведення судового засідання, в установлений законом строк, не надав йому можливості ознайомитись з матеріалами провадження, що позбавило його можливості підготуватися до захисту своїх інтересів у судовому засіданні.
Також, він зазначає що вказівки суду про 8 накладених на нього стягнень, треба виключити з ухвали, оскільки вони погашені в установлений законом строк.
Засуджений вказує, що останнє стягнення, адміністрація виправної колонії до нього не довела, на його думку профілактична бесіда не є стягненням, тому вказівки суду на це стягнення не повинні зараховуватися.
ОСОБА_5 наполягає на тому, що згідно вироку суду, йому не були призначені виправні роботи, або інша обов'язкова праця, і адміністрація установи №80 не мала права змушувати його виконувати роботу, за яку йому не нараховують заробітну плату.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді засуджений ОСОБА_5 , підтримав свою апеляційну скаргу, просив колегію суддів задовольнити її, скасувати ухвалу суду першої інстанції, та направити його клопотання на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді, прокурор, який брав участь у апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 , просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, прослухавши запис судового засідання, в порядку підготовки до розгляду, та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Колегія суддів, вважає доводи засудженого ОСОБА_5 , щодо порушення його права на захист, при розгляді справи судом першої інстанції, обґрунтованими.
З матеріалів особової справи, досліджених в апеляційному суді і матеріалів провадження відносно ОСОБА_5 , колегія суддів встановила, що суд першої інстанції, в порушення вимог ч.2 ст. 336 КПК України, не ухвалив рішення про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, тобто про здійснення дистанційного судового провадження.
Зазначена норма закону не дозволяє суду першої інстанції приймати рішення про здійснення дистанційного судового провадження, якщо проти цього заперечує засуджений.
Суд першої інстанції, не з'ясувавши думку ОСОБА_5 щодо здійснення дистанційного судового провадження, за власною ініціативою прийняв рішення про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Крім того, згідно ч.4 ст. 336 КПК України, особі, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, обов'язково необхідно вручити пам'ятку про її процесуальні права, ця процедура покладена, як зазначено у ч.6 ст. 336 КПК України, на службову особу установи виконання покарань.
З матеріалів справи вбачається, що ця процесуальна дія судом першої інстанції не виконана.
Таким чином, доводи засудженого про порушення його прав, які передбачені у ст. 42 КПК України, мали місце при розгляді справи судом першої інстанції, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Щодо доводів ОСОБА_5 про те, що він не має стягнень на час розгляду його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, то вони є надуманими.
З матеріалів особової справи видно ( ар. особ. спр. 150, т.5), що 25.07.2014р. за порушення розпорядку дня, до нього було застосоване стягнення у виді попередження, яке згідно з ч.1 ст. 132 КВК України є заходом стягнення, яке застосовується до засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання.
У відповідності до ч.14 ст. 134 КВК України, вищезазначене попередження не було погашено, оскільки на момент розгляду клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, після накладення стягнення, минув лише місяць і 3 дні.
Суду першої інстанції при новому розгляді клопотання засудженого про умовно дострокове звільнення, необхідно ретельно перевірити усі доводи засудженого і прийняти законне рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - задовольнитичастково.
Скасувати ухвалу суду Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2014 р., якою ОСОБА_5 , відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 -
ОСОБА_2