"12" листопада 2014 р.Справа № 916/4043/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"";
До відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про стягнення 30615,77 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників:
від позивача: Загородній В.М. довіреність від 15.10.2014р.
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 30 615,77 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. порушено провадження у справі № 916/24043/14.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 12.11.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
06.09.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу обладнання №278/ПХО, відповідно до умов якого продавець зобовязується продати, а покупець прийняти та оплатити обладнання, в подальшому товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених в Специфікації (Додаток №1 до договору), яка є невідємною частиною договору.
Згідно Специфікації та п. 2.2. договору загальна вартість товару, що поставляється за договором становить 46 639грн.
Згідно з п. 2.3 договору №278/ПХО від 06.09.2012р., оплата товару здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: 4% вартості товару - у вигляді передоплати протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору; 96% вартості товару - в строки, що зазначені в графіку платежів (Додаток №2 до договору), який є невідємною частиною цього договору.
Згідно акту прийому - передачі обладнання (Додаток №3 до договору)від 06.09.2012р. та товаро - транспорної накладної №ОФ100001055 від 01.11.2012р. відповідач передав товар (обладнання, що зазначене в Специфікації) позивачу.
Позивач зазначає, що протягом дії договору відповідач частково оплатив товар, здійснивши наступні оплати: - 5634 грн. - 26.11.2012р., 2 200грн. - 15.01.2013р., 400грн. - 09.09.2013р., 10 000грн. - 22.10.2013р., 400грн. - 23.10.2013р., 4 000 - 30.10.2013р., 2 100грн. - 01.11.2013р., 400грн. - 07.11.2013р. Всього відповідачем було здійснено платежів на суму 25 134грн. Відповідач порушив строки оплати товару, що зазначені в Графіку платежів, таким чином, заборгованіст ьвідповідача перед позивачем за поставлений товар складає 21 505грн.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист - вимогу, відповідно до якого позивач вимогав в термін до 24.04.2014р. перерахувати грошові кошти.
Відповідно до п. 5.2. договору №278/ПХО від 06.09.2012р. у випадку порушення строків оплати товару, покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченного товару платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 5.3. договору №278/ПХО від 06.09.2012р. у випадку несвоєчасної оплати товару покупцем на прострочену суму нараховується проценти в розмірі 70% річних,починаючи з дати, коли відповідна сума мала бути зарахована на рахунок продавця відповідно до графіку платежів (Додаток №2 до договору)і до дня фактичного отримання покупцем грошових коштів або до дня повернення покупцю обладнання в порядку, зазначеному в п. 3.6. договору.
Таким чином, сума пені складає 1502,42грн. та сума 70% річних складає 7 608,35грн.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором №278/ПХО від 06.09.2012р. обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30 615,77 грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 21 505грн., пеню у розмірі 1502,42грн. та 70%річних у розмірі 7608,35грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 46 639грн., що підтверджується товаро-транспортною накладною від 01.11.2012р., відповідач частково оплатив товар, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 21 505грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 1502,42грн.
Відповідно до п. 5.2. договору №278/ПХО від 06.09.2012р. у випадку порушення строків оплати товару, покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченного товару платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 1502,42грн. Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 70% річних у розмірі 7608,35грн.
Відповідно до п. 5.3. договору №278/ПХО від 06.09.2012р. у випадку несвоєчасної оплати товару покупцем на прострочену суму нараховується проценти в розмірі 70% річних,починаючи з дати, коли відповідна сума мала бути зарахована на рахунок продавця відповідно до графіку платежів (Додаток №2 до договору)і до дня фактичного отримання покупцем грошових коштів або до дня повернення покупцю обладнання в порядку, зазначеному в п. 3.6. договору.
Суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 70% річних з простроченої суми за весь час прострочення у сумі 7608,35грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (юридична адреса: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул.Елеваторна, 1; поштова адреса: 04143, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 158, код ЄДРПОУ 25412361, рр №26001003092200 в АБ "ІНГ БАНК" в м. Київ, МФО 300539) - заборгованість у розмірі 30 615,77 грн., яка складється з суми основного боргу у розмірі 21 505грн., пені у розмірі 1502,42грн. та 70%річних у розмірі 7608,35грн.; 1827грн. суму судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2014р.
Суддя О.Ю. Оборотова