ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21885/14 04.11.14
За позовом Держаного підприємства «Київський бронетанковий завод»
до Міністерства оборони України
про стягнення 2 500 000,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Чубар С.В. - довіреність б/н від 13.10.20114 року;
від відповідача: Озеров О.С. - довіреність б/н від 29.10.2014 року;
Обставини справи :
Держане підприємство «Київський бронетанковий завод» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 2 500 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач не виконав зобов'язань щодо оплати вартості ремонту бронетранспортерів БТР-80 у кількості 5 одиниць.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача 2 500 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.11.2014 року.
03.11.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 04.11.2014 року представник позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 04.11.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнавав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» (далі по тексту - ДП «КБТЗ», позивач, ДП «КБЗ») здійснило ремонт бронетранспортерів БТР-80 у кількості 5 одиниць.
Дані роботи проводились відповідно до наряду №88/14 та рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 01 березня 2014 року №189/2014.
Виконання ДП «КБТЗ» вищезазначених робіт підтверджується накладною №44 від 07.05.2014 pоку на суму 2 500 000,00 грн., яка підписана представниками ДП «КБТЗ» та представником військової частини НОМЕР_1 - Язиніном Сергієм Вікторовичем (згідно довіреності №94 від 05.05.2014 року) та актом технічного стану БТР-80 заводський номер Т06ЛТ2873 від 07.05.2014 року, актом технічного стану БТР-80 заводський номер Т06ЛТ2783 від 07.05.2014 року, актом технічного стану БТР-80 заводський номер T06JIT2875 від 07.05.2014 року, актом технічного стану БТР-80 заводський номер Т09ЛТ6764 від 07.05.2014 року, актом технічного стану БТР-80 заводський номер Т07ЛТ4579 від 07.05.2014 року.
Листом від 05.05.2014 року №220/2888 Міністерство оборони України (далі по тексту - МОУ, відповідач) звернулося до ДП «КБТЗ», щодо прискорення повернення озброєння та військової техніки до Збройних Сил України, а саме - 5 одиниць бронетранспортерів БТР-80. Оплату послуг з ремонту буде здійснено в установленому порядку на підставі укладених договорів.
Приймання бронетранспортерів б здійснено військовою частиною НОМЕР_1 (далі - вч НОМЕР_1 ), оскільки в наряді №88/14 вантажоодержувачем було зазначено саме в/ч НОМЕР_1 (м. Миколаїв).
Спір виник в зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач не виконав зобов'язань щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт в розмірі 2 500 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У межах програми підготовки ОВТ до участі в миротворчих операціях в Іраку в 2004 році до Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" передано 35 одиниць БТР-80 для надання послуг відновлення озброєння та військової техніки (далі по тексту - ОВТ), з яких повернуто до Міністерства оборони України лише 30 одиниць БТР-80, 5 одиниць БТР-80 (далі по тексту - Вироби) - лишилися на підприємстві.
З 2004 по 2010 рік позивачем за власні кошти здійснено капітальний ремонт Виробів - без укладання договорів з Міністерством оборони України, що підтверджено листом ДП «КБЗ» від 16.06.2014 вих. № 016/1217. Контроль за якістю виконаного ремонту ОВТ здійснювало військово-технічною комісією підприємства.
В той же час відповідно до п. 5 наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил України" від 05.08.2013 №541, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.11.2013 № 1930/24462 контроль якості робіт здійснюється представником Замовника, а саме Військовим представництвом Міністерства оборони України, яким перевіряється розрахунково-калькуляційні матеріали: калькуляція собівартості такої продукції, розшифровки з обґрунтуваннями витрат за кожною статтею калькуляції на підставі яких складається Висновок щодо визначення рівня договірної (орієнтовної, граничної) ціни, що є підтвердженням належного виконання (надання послуг ремонту ОВТ) та відповідності ОВТ прийнятим стандартам якості.
Первині бухгалтерські документи їх копії були знищені, ДП «КБЗ» у зв'язку з закінченням терміну зберігання первинних бухгалтерських документів (3 роки) (зазначено у листі ДП "КБЗ" від 16.06.2014 року № 016/1217). Що унеможливлює дослідження та перевірки з боку МОУ. фактичних витрат ДП "КБЗ" за послуги ремонту Виробів.
Станом на 30.10.2014 року між позивачем та відповідачем договірні відносини відсутні, зокрема договір на надання послуг ремонту 5 одиниць БТР-80 відсутній.
Оплата послуг ремонту ОВТ, з боку МОУ, здійснюється через Державну казначейську службу України за відповідними бюджетними програмами на підставі договорів та вимог, що визначені в наказі МОУ від 05.08.2013 року №541 «Про затвердження Інструкції про порядок організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил України».
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 01.03.2014 року №189/2014, Збройні Сили України приведено у бойову готовність «ПОВНА».
Разом з тим, відповідно до п. 8 Протоколу наради під керівництвом Прем'єр-міністра України від 02.04.2014 року «Про діяльність ДК «Укроборонпром» та підприємств, що належать до сфери управління ДК «Укроборонпром» враховуючи ситуацію, що склалася в Державі, з метою негайного забезпечення потреб військових частин Збройних Сил України справними зразками бронетанкового озброєння, техніки відремонтоване ОВТ, що знаходиться на підприємствах, що належить до сфери управління ДК «Укроборонпром» повинно бути повернене до МОУ.
Відповідно до прийнятого рішення виконуючим обов'язки Міністра оборони України від 05.05.2014 року № 220/2888 Центральним бронетанковим управлінням Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України видано наряд від 05.05.2014 року № 88/14 на підставі якого складено Акти технічного стану, Акти приймання-передачі (на кожний зразок окремо).
З наданих позивачем та відповідачем доказів вбачається, що оплата 5 одиниць БТР-80 здійснити неможливо, оскільки відсутні договірні відносини між МОУ та ДП "КБЗ" щодо надання послуг капітального ремонту на 5 одиниць БТР-80, а також не досліджено та не перевірено представником Замовника розрахунково-калькуляційні матеріали ДП "КБЗ" за фактично надані послуги.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог про стягнення з відповідача 2 500 000,00 грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.11.2014 року.