ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/21421/14 10.11.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/21421/14
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Київ,
до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія", м. Київ,
про стягнення 2 775,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,
за участю представників сторін:
позивача - Діденка І.В. (довіреність від 08.11.2013 №37.7.0.0/Д-841);
відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - ПАТ «СК «Інгосстрах») звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» (далі - ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія») 2 775,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПАТ «СК «Інгосстрах» на підставі договору страхування наземного транспорту від 21.11.2011 №CSRKAX0000301830 (далі - Договір) виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування автомобіля марки «Geely CK 1.5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «Geely»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Audi A4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «Audi»), була застрахована ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» за полісом №АВ/0299611, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.; у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 2 775,44 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2014, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0299611.
20.10.2014 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом №АВ/0299611 (за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.) було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 як страхувальника транспортного засобу марки «Audi».
22.10.2014 від ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач неправомірно включив до заявленої суми розмір податку на додану вартість (далі - ПДВ); відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту; таким чином, розмір страхового відшкодування повинен становити 2 308,62 грн. (3 775,44 грн. - 1 000 грн. - 466,82 грн. (ПДВ)); відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачеві у сумі 2 308,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2014 №7086.
У судовому засіданні 10.11.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалу господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.11.2014 без участі представника відповідача (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
21.11.2011 ПАТ «СК «Інгосстрах» (страховик) та публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме автомобілем «Geely»; строк дії Договору з 21.11.2011 до 20.11.2012.
24.10.2012 о 20 год. 15 хв. в місті Києві на вул. Васильківській сталася ДТП за участю автомобіля «Audi» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Geely» під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2013 у справі №752/15701/13-п щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі №752/15701/13-п закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтю 38 вказаного Кодексу.
Відповідно до висновку від 08.11.2012 №174 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного приватним підприємцем ОСОБА_4, сума матеріального збитку, завданого автомобілю «Geely», з урахуванням 20% ПДВ складає 4 114,94 грн.
З ремонтної калькуляції від 08.11.2012 №174 вбачається, що вартість ремонту автомобіля «Geely» становить 4 246,57 грн.
16.11.2012 ПАТ «СК «Інгосстрах» складено страховий акт №І-3888, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 3 775,44 грн. (4 114,94 грн. - 339,50 грн. безумовна франшиза відповідно до умов Договору).
ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано на адресу ПАТ «СК «Інгосстрах» лист від 16.11.2012 №4549823сз, в якому зазначено, що страхове відшкодування слід здійснити у розмірі 100% на рахунок ОСОБА_2 для погашення заборгованості за кредитом договором в РП ПриватБанку.
На підставі страхового акта від 16.11.2012 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 3 775,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2012 № 11505 та меморіальним ордером від 19.11.2012 № ВОТ1-2.
07.02.2014 позивачем на адресу ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» було надіслано претензію від 06.02.2014 №06-02/02-24, в якій ПАТ «СК «Інгосстрах» просило відповідача відшкодувати збитки в порядку регресу та перерахувати на рахунок позивача грошові кошти у сумі 3 775,44 грн.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Audi», встановлена у судовому порядку (постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2013 у справі №752/15701/13-п), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Audi», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, яка є власником автомобіля «Audi», як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» (поліс № АВ/0299611, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.).
Отже, з урахуванням суми франшизи відповідач повинен був перерахувати позивачеві 2 775, 44 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Державна податкова адміністрація в місті Києві листом від 20.07.2011 № 7536/10/31-606 роз'яснила, що у разі отримання страхового відшкодування безпосередньо страхувальником, ПДВ оплачується у разі, якщо страхувальник надасть докази того, що відремонтував авто у платника ПДВ і поніс додаткові витрати, сплачуючи ПДВ.
Так, враховуючи, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснювалося безпосередньо на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» як частини виплати кредиту, то сума оціненої шкоди повинна зменшитися на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
З доданої до матеріалів справи ремонтної калькуляції від 08.11.2012 №174 вбачається, що сума ПДВ визначена як 707,76 грн.
З огляду на викладене з ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» підлягало стягненню 2 067,68 грн., тобто 2 775, 44 грн. за мінусом ПДВ - 707,76 грн., що передбачено калькуляцією (2 775,44 грн. - 707,76 грн.).
Однак, відповідач у відзиві зазначає, що сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 466,82 грн. ПДВ, як передбачено страховим актом від 24.04.2014 №13456, наданого ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія», та становить 2 308,62 грн. (3 775,44 грн. - 1 000 грн. - 466,82 грн.); проте, судом встановлено, що вказана сума ПДВ (466,82 грн.) стосується огляду автомобіля «Audi», застрахованого відповідачем.
Разом з тим, відповідачем подано суду копію платіжного доручення від 09.10.2014 № 7086 на суму 2 308,62 грн. як доказ оплати страхового відшкодування в порядку регресу на рахунок ПАТ «СК «Інгосстрах» (тобто страхового відшкодування у сумі більшій, ніж визначено до стягнення судом).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 07.10.2014 порушено провадження у справі, а отже в частині стягнення 2 308,62 грн., які було сплачено ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія» 09.10.2014, слід припинити провадження у справі.
У решті ж вимог господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (сума ПДВ).
У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 43, 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, оф. 402; ідентифікаційний код 33248430) 2 308 (дві тисячі триста вісім) грн. 62 коп. страхового відшкодування.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, оф. 402; ідентифікаційний код 33248430) 1 361 (одну тисячу триста шістдесят одну) грн. 10 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.11.2014.
Суддя О. Марченко