05 листопада 2014 року Справа № 876/8952/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року в справі за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року в адміністративній справі за позовом Профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних міста Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області про визнання неправомірними і скасування наказів, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
У січні 2011 року заявник ГУ ДКС України у Закарпатській області звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 р. по адміністративній справі № 2а-1829/09/0770 за позовом Профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних м. Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до ГУ МНС України в Закарпатській області про визнання неправомірними і скасування наказів, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування заяви зазначається, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 р. присуджено стягнути з Державного бюджету України судові витрати, а саме витрати на правову допомогу, які позивач оплатив згідно з прибутковим касовим ордером на суму 1000 грн.. Однак, судом першої інстанції не було враховано, що бюджетне законодавство, яке діяло на час розгляду справи, не допускало проведення такого стягнення. Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» бюджетні призначення судових витрат не були передбачені, а тому стягнення витрат на правову допомогу з Державного бюджету України суперечать ч. 2 ст. 95 Конституції України та п. 8 ст. 7 БК України (чинного на час розгляду справи) і призведе до нецільового використання бюджетних коштів. Крім цього, звертав увагу заявник на те, що позивач просив стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 1000 грн. з відповідача ГУ МНС України в Закарпатській області, що відповідає ч. 1 ст. 90 КАС України. Також зазначав заявник, що у підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги позивачем надано прибутковий касовий ордер, який не може слугувати належним доказом надання правової допомоги без відповідного про це договору. Також матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про витрачений час на надання юридичних послуг, що не дає можливості суду визначити розмір компенсації, яка б підлягала відшкодуванню позивачу за понесені витрати на правову допомогу. Усі наведені обставини не були і не могли бути відомі заявнику ГУ ДКС України у Закарпатській області, яке не брало участі у справі.
За наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ГУ ДКС України у Закарпатській області просив скасувати постанову суду від 12.03.2010 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимоги про стягнення витрат на оплату правової допомоги відмовити.
Позивач у адміністративній справі Профком первинної профспілкової організації атестованих пожежних міста Ужгорода із зазначеною вище заявою не погодився, у суді першої інстанції подав заперечення, просив залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, а провадження по справі закрити.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 р. відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДКС України у Закарпатській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі Закарпатського окружного адміністративного суду № 2а-1829/09/0770.
З цією постановою суду не погодився заявник ГУ ДКС України у Закарпатській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після спливу більш як трьох років з моменту подачі цієї зави, чим порушив вимоги ст. 252 КАС України, якою визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження. Також звертає увагу апелянт на те, що ГУ ДКС України у Закарпатській області не було залучено до участі в даній адміністративній справі, однак судове рішення у цій справі зачіпає його права та інтереси, а також його обов'язки з питань виконання Державного бюджету України за видатками. Таким чином, ГУ ДКС України у Закарпатській області дізналось про обставини, які мали значення для правильного вирішення справи, уже після набрання законної сили постановою суду від 12.03.2010 р., а тому такі обставини є нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України. При цьому, вважає апелянт, що такі обставини є істотними, і якби вони були відомі суду під час прийняття постанови, то вони обов'язково вплинули на остаточні висновки суду. Також зазначає апелянт, що судові витрати у вигляді витрат пов'язаних з оплатою допомоги адвоката понесені позивачем у зв'язку з необхідністю поновлення його прав, порушених Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, а тому ці витрати повинні бути стягнені саме з цього органу, що відповідає ч. 1 ст. 90 КАС України. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 176 ЦК України держава як самостійний учасник цивільних відносин також не відповідає за зобов'язаннями бюджетних установ (створених нею юридичних осіб). Проте суд, всупереч наведеній процесуальній нормі та всупереч заявленій позовній вимозі стягнув витрати на оплату правової допомоги з Державного бюджету України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 р. та прийняти нову постанову, якою задоволити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідач в адміністративній справі Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду від 12.06.2014 року залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року в адміністративній справі № 2а-1829/09/0770 задоволено частково позов Профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних міста Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до ГУ МНС України в Закарпатській області, а саме, визнано неправомірним та скасовано наказ начальника ГУ МНС України в Закарпатській області № 32 о/с від 18.02.2009 р. в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби і наказ ГУ МНС України в Закарпатській області № 122 від 26.06.2009 р. про внесення змін до п. 2, 3 параграфу 1 наказу начальника ГУ МНС України в Закарпатській області від 18.02.2009 року № 32 (по особовому складу). Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого пожежного ПДПЧ № 2 Ужгородського РУ ГУ МНС України в Закарпатській області. Зобов'язано ГУ МНС України в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 18.02.2009 року по день постановлення рішення судом в розмірі 17057,57 грн.. Стягнено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1000 грн..
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2010 року зазначену постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року по справі № 2а-1829/09/0770 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року та ухвалу Львівської апеляційного адміністративного суду від 23.08.2010 року залишено без змін.
Здійснюючи розгляд апеляційної скарги ГУ ДКС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що викладені заявником ГУ ДКС України в Закарпатській області в заяві обставини не є нововиявленими, з врахуванням наступного.
Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 статті 245 КАС України, де, зокрема, пунктом 1 передбачено, що такими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Аналіз наведених правових норм зумовлює висновки суду про те, що необхідними умовами для визнання обставин нововиявленими, є : наявність таких обставин на час вирішення адміністративної справи; те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Із змісту заяви ГУ ДКС України у Закарпатській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, видно, що підставою для перегляду визначено пункт 1 частини 2 ст. 245 КАС України. Істотними обставинами для справи, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі, заявник вважає неправильне вирішення судом першої інстанції у постанові від 12.03.2010 року питання щодо стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 1000 грн. із Державного бюджету України.
Судом першої інстанції вірно враховано, що обставини, на які посилається заявник, не можуть належати до нововиявлених обставин.
З цього приводу суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до 87 КАС України, витрати на правову допомогу належать до судових витрат, і згідно вимог статей 90, 94 КАС України стягуються із Державного бюджету України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Вимоги про стягнення судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу, не являються позовними вимогами, а є питанням, яке згідно статей 98, 161 КАС України, підлягає вирішенню судом при прийнятті судового рішення.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року в адміністративній справі № 2а-1829/09/0770 була предметом перегляду суду апеляційної та касаційної інстанцій, в тому числі щодо питання розподілу судових витрат. Тому, є безпідставними твердження заявника ГУ ДКС України в Закарпатській області про неправильність вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з Державного бюджету України в користь позивача 1000 грн. судових витрат у виді витрат на правову допомогу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ГУ ДКС України в Закарпатській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 2а-1829/09/0770 є безпідставною і не підлягає до задоволення.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 12.06.2014 року винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області - залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року в справі за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року в адміністративній справі за позовом Профкому первинної профспілкової організації атестованих пожежних міста Ужгорода в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області про визнання неправомірними і скасування наказів, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Р.Й. Коваль
Н.М. Судова-Хомюк