Справа: № 367/45660/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
12 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання виконати певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання виконати певні дії.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач з 18.07.2011 року перебуває на обліку та отримує у відповідача, управління пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, пенсію за віком, яка їй була нарахована як державному службовцю, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 10).
При визначенні позивачу розміру пенсії відповідачем не було враховано матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, які виплачувалися позивачу, і з яких було нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що свідчить довідка ДПА України від 04.07.2011 року №№ 1368 (а.с. 5).
Судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із листом від 17.06.2014р. (а.с. 8) з проханням заново обрахувати розмір її пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення матеріально-побутових потреб.
Однак, управління пенсійного фонду України у місті Ірпіні Київської області листом від 02.07.2014 року № 113/Н-03 (а.с. 9) повідомило ОСОБА_2, що при розрахунку розміру її пенсії не було враховано виплачені їй матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, оскільки вони не є складовою заробітної плати державного службовця.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Постановою Верховного суду України від 20.02.2012 р. по справі № 21-430а11 (а.с. 17-19), яку прийнято за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, визначено, що за змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24.03.95 №108/95ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.91 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова управління Пенсійного фонду України у місті Ірпіні Київської області щодо проведення обрахунку пенсії позивача з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань є протиправною, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 01 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Старова Н.Е.