Справа: № 810/1894/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
30 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів та просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 30.01.2014 №56-о, поновити на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що його причетність до виявлених порушень та ступінь його вини у межах кримінального провадження не доведена, оцінка вчиненому не надана судом, а тому наказ Київської митниці Міндоходів про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен бути скасований. Крім того, наголошує, що при винесенні оскаржуваного наказу митним органом було порушено порядок звільнення, визначений законодавством.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 19.08.1994 по 30.01.2014 року проходив службу в митних органах.
З 01.11.2013 року по 30.01.2013 року працював на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Бориспіль - аеропорт» .
У період з 31.12.2013 по 24.01.2014 митним органом проведено службову перевірку відповідно до наказу Київської митниці Міндоходів від 31.12.2013 №299 «Про проведення службової перевірки», з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки ймовірного підроблення особистих митних забезпечень під час здійснення митних формальностей щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України у пункті пропуску через державний кордон України «Бориспіль».
Підставою для проведення службової перевірки стала інформація, викладена в службовій записці заступника начальника Київської митниці Міндоходів - Бутенка Сергія Сергійовича від 31.12.2013 №06.1-49/4/04-5947 щодо ознак, які свідчать про ймовірність підроблення (відмінність кольору та насиченості фарби, візуальні відмінності форми) штампу ПМК, проставленого на авіанакладній.
Під час службової перевірки встановлено, що ОСОБА_3 порушено вимоги порядку заповнення звітності в частині достовірності внесення інформації результатів руху товарів на складі тимчасового зберігання відповідно до вимог Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.2012 № 613, а саме порушено вимоги п. 8.5 Положення в частині перевірки звіту, поданого власником СТЗ.
За результатами проведеної службової перевірки оформлено відповідну доповідну записку від 23.01.2014 № 06.1-51/2/537 та в подальшому керівником Київської митниці Міндоходів прийнято рішення про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
30 Січня 2014 року наказом Київської митниці Міндоходів №56-0 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов'язків до старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідно до п.2. ст.147 КЗпП України, з 30.01.2014 року.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав право звільнити службову особу митного органу за одноразове грубе порушення трудових обов'язків та посадової інструкції Головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів, а тому підстави для скасування оскаржуваного наказу та поновлення на роботі ОСОБА_3, - відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу», тобто норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі, і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.
В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.
Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до положень статті 27 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Відповідно до положень статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
При цьому, в оскаржуваному наказі конкретно не зазначено, коли саме позивачем було допущено грубе порушення трудової дисципліни, а лише встановлено систематичні порушення трудової дисципліни у період з 2011 по 2013 роки. Яке ж конкретно з цих порушень можна вважати одноразовим грубим, - відповідачем не вказано. Так само як і не зазначено ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну позивачем шкоду та не враховано попередню роботу позивача.
Крім того, позивача звільнено за порушення трудової дисципліни у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків. Тобто, в даному випадку обов'язковим є проведення службового розслідування стосовно порушення позивачем трудової дисципліни.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування стосовно позивача відповідачем не проводилося. Натомість, було проведено службову перевірку, порядок проведення якої є відмінним від проведення службового розслідування.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про недотримання митним органом порядку звільнення позивача, що призвело до незаконного звільнення позивача з посади, є підставою для скасування наказу Київської митниці Міндоходів від 30.01.2014 № 56-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3» та поновлення позивача на посаді.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 10.4 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснено, що, задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України передбачено, що середньоденна (годинна) заробітна плата повинна визначатися діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число календарних днів за цей період, розрахунок середньої заробітної плати має проводитися шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Як вбачається з довідки про доходи від 28.03.2014 № 82, виданої Київською митницею Міндоходів, заробітна плата позивача до звільнення становила:
- у грудні 2013 року - 3718,94 грн.;
- у листопаді 2013 року - 3422,57 грн.;
Тобто, середній заробіток за 1 робочий день складає 166 грн.
Враховуючи, що позивач був звільнений 30.01.2014, вимушений прогул слід рахувати з наступного дня після звільнення. Тобто, середньомісячний заробіток має бути сплачений відповідачем за вимушений прогул з 01.02.2014 по 30.10.2014.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу підлягає середній заробіток у розмірі 30 710 грн. (185 днів вимушеного прогулу х 166 грн.).
Доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Київської митниці Міндоходів від 30.01.2014 № 56-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3».
Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці Міндоходів з 30.01.2014.
Стягнути з Київської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2014 по 29.10.2014 у розмірі 30 710 (тридцять тисяч сімсот десять) гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2014 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Кобаль М.І.
Шостак О.О.