04 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3912/13-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Федусик А.Г.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Руснака Олександра Юрійовича - заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про скасування постанови,
У липні 2013 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Руснака О.Ю. - заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (далі ІДАБК) у Херсонській області, ІДАБК у Херсонській області про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій, оформленого постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від №80/Г від 07 червня 2013 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено в повному обсязі. Заходи забезпечення адміністративного позову вжиті ухвалою від 08 листопада 2013 року у справі № 821/3912/13-а скасовано.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставинами справи.
07 червня 2013 року ІДАБК у Херсонській області складено постанову №80/Г про накладення штрафу за правопорушення позивачем у сфері містобудівної діяльності, а саме ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.2 «Порядку виконання будівельних робіт» затверджених Постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.1.1 розділу 1 ДБН а.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано достатньо належних, допустимих доказів правомірності своїх дій щодо оскаржуваного рішення.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки рішення відповідача суперечить Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», не вірно визначено категорію складності будівлі та пропущено строк та пропущено строк притягнення до відповідальності. Крім того, апелянт зазначив, що кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», вказане у направленні відповідача на перевірку як об'єкт містобудування, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а не як фізичній особі-підприємцю, тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Пунктом 5 вказаного Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1, на підставі направлення ІДАБК у Херсонській області на здійснення позапланової перевірки від 22 травня 2013 року №508/Г, вимоги прокуратури Генічеського району прокуратури Херсонської області від 07 травня 2013 року №111/773.
Згідно п.п.16,17 зазначеного Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки ІДАБК у Херсонській області від 27 травня 2013 року, в якому зазначено, що позивачем порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.2 «Порядку виконання будівельних робіт» затверджених Постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.1.1 розділу 1 ДБН а.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».
Поряд з цим, 27 травня 2013 року посадовою особою ІДАБК у Херсонській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/13 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 20 Порядку №553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2013 року ІДАБК у Херсонській області складено постанову №80/Г про накладення штрафу за правопорушення позивачем у сфері містобудівної діяльності, а саме ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.2 «Порядку виконання будівельних робіт» затверджених Постановою КМ України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», п.1.1 розділу 1 ДБН а.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».
Відповідно п.22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав оскаржувану постанову рекомендованим листом з повідомленням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки спірне рішення щодо застосування штрафних санкцій, оформлене постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від №80/Г від 07 червня 2013 року прийнято у відповідності з чинним, на момент виникнення спірних відносин, законодавством.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо неправомірності прийняття оскаржуваної постанови з посиланням, на те, що ФОП ОСОБА_2 не є власником кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1, так як власником вказаного об'єкту є ОСОБА_2 як фізична особа, виходячи з наступного.
З матеріалів вправи вбачається, що позивач згідно свідоцтва НОМЕР_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Згідно договору дарування від 29 березня 2005 року ОСОБА_2 є обдаровуваним, а об'єктом дарування є кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 286,1 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1. Відчужуване кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» під літ. «А» знаходиться на земельної ділянки площею 1 256 кв.м., згідно рішення виконкому №308 від 12 липня 1995 року та №33 від 05 липня 2002 року, при ньому є такі споруди: тамбур літ «а» - загальна площа 24,5 кв.м. навіс літ «а1» - загальною площею 297,5 кв.м., сарай літ. «Б» - загальною площею 28.7 кв.м., тамбур літ. «а2»- загальною площею 17,6 кв.м.,1-2 споруди.
Договір зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_4
Поряд з цим слід зазначити, що згідно договору оренди від 19 травня 2009 року орендодавець Генічеська міська рада передала в оренду ФОП ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 0,0391 (ділянка №1 площею 0,0273 га та ділянка №2 площею 0,0118га) з цільовим призначенням - для житлової та громадської забудови, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. В пункті 4 вказаного договору зазначено, що земельні ділянки передаються в оренду без будинків, будівель та інших об'єктів.
Договір зареєстрований у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 травня 2009 року.
Таким чином, станом на травень 2009 року ніяких будинків, будівель та інших об'єктів на переданій в оренду ФОП ОСОБА_2 земельній ділянці згідно договору оренди від 19 травня 2009 року за такою ж саме адресою, що зареєстрована і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», (АДРЕСА_1.) - не було.
Однак, з акту перевірки вбачається та підтверджується фотокартками, що станом на 27 травня 2013 року по АДРЕСА_1 без документів дозвільного характеру до існуючого кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» добудовано двоповерхову капітальну будівлю (торговий павільйон з літнім майданчиком лінійними розмірами 10,5x3,05 метри (літ. «Г»)), одноповерхову капітальну будівлю (торговий кіоск лінійними розмірами 4,35x1,38 метри (літ. «Д»)) та навіс з огорожею та майданчиком.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів, які можуть підтвердити, коли саме було здійснено забудову на орендованій земельній ділянці, а також те, що на орендованій ним земельній ділянці хтось інший міг здійснити добудову до належного йому кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Що стосується посилань апелянта відносно неправильності здійснення розрахунку та встановлення III категорії об'єкта будівництва та споруд кафе-бара «ІНФОРМАЦІЯ_1», то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки даний розрахунок зроблено на підставі та з дотриманням Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16 червня 2011 року №59, при цьому, також враховані положення ДБН А.2.2-3-2004, ДБН В.1.2-14-2009, ДБН В.2.2-25-2009, Постанова КМ України від 15 лютого 2002 року №175, Постанова КМ України від 11 травня 2011 року №560.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.В. Яковлєв