про залишення позовної заяви без розгляду
13 листопада 2014 року 810/6393/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування наказу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №14-о від 15 серпня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_1»; поновлення на ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області; зобов'язання Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області сплатити на користь ОСОБА_1 середнього заробітку ОСОБА_1 на посаді Головного державного ревізора-інспектора відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, за час вимушеного прогулу за період з 16 серпня 2013 року по 16 серпня 2014 року.
Відповідно до положень частини другої статті 107 КАС України, суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження.
Частиною другою цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, а якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Згідно з приписами статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частини 3 статті 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, на законодавчому рівні визначено, що строк звернення до суду з позовними вимогами, що стосуються проходження служби державними службовцями, які працюють (працювали) в апараті органів прокуратури, дипломатичної служби, податкового і митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, судів та інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, становить один місяць.
Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача до суду є наказ про звільнення позивача з посади головного державного ревізора-інспектора відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 15 серпня 2013 року №14-о.
Разом з тим, відповідно до штампу відділення зв'язку на конверті, у якому надійшла позовна заява, за захистом свої прав позивач звернувся 8 листопада 2014 року.
При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом суд враховує наступне.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.
Крім цього, початок перебігу місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Про необхідність перевірки судом вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у пунктах 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тому, при визначенні початку місячного строку суд з'ясовує момент, коли у позивача виникли підстави для звернення до суду, а не коли він з'ясував для себе, що певні дії чи бездіяльність відповідача стосовно нього є порушенням.
Як вбачається із матеріалів позову, на посаду ГДРІ відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області позивача призначено тимчасово, на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3-х років.
Відповідно до оскаржуваного наказу, 16 серпня 2013 року позивача було звільнено з підстав, передбачених пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із виходом на роботу основного працівника та закінченням строку договору.
З викладеного суд дійшов висновку, що позивачу було відомо про підстави та дату звільнення, а також про зміст зазначеного наказу з 16 серпня 2013 року.
Разом з тим, будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачу з 16 серпня 2013 року реалізувати право на судовий захист, у позовній заяві не наведено.
При цьому, слід зауважити, що чинним законодавством не встановлено досудового порядку вирішення спору в разі звільнення особи з державної служби. Таким чином, звернення до народних депутатів України не можуть бути поважними причинами пропуску процесуальних строків.
Тому, враховуючи, що з серпня 2013 року у позивача було достатньо часу для звернення до суду, а доказів, які б давали змогу відрахувати процесуальний строк з іншої дати позивач не надав, суд приходить до висновку про відсутність підстав визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
У силу вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Слід також зазначити, що розгляд справи за позовною заявою, поданою із пропущеними строками, є підставою для скасування рішення суду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Леонтович А.М.