04 листопада 2014 р.Справа № 818/2520/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/2520/14 за позовом Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області третя особа Головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у м.Сумах Відібор Світлана Валентинівна про визнання дій незаконними,
16 вересня 2014 року постановою Сумського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання незаконними дій службової особи державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області Відібор Світлани Валентинівни щодо викладених висновків у акті перевірки від 13.08.2014 року №2888/2204/23050489/325 - відмовлено.
У апеляційній скарзі Приватна виробнича фірма "Турбо-Сервіс" просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що дії відповідача в частині складання за результатом проведеної перевірки підприємства позивача акту є протиправними, висновки зазначеного акту порушують ділову репутацію позивача як добросовісного платника податків, а тому останній наділений правом на оскарження у судовому порядку дій відповідної службової особи по викладених у такому акті висновках.
Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області та Головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у м.Сумах Відібор Світлана Валентинівна письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Сторони та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, що у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором - інспектором державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області Відібор С.В. проведена позапланова документальна перевірка ПВФ "Турбо-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Глобус" за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р., за результатами якої складено акт від 13.08.2014 року №2888/2204/23050489/325 (а.с.9-18).
Згідно висновків акту, перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій за період з 01.02.2012 р. по 28.02.2012 р. з контрагентом - постачальником ТОВ "Глобус", та подальша реалізація придбаного товару на адресу ДП "Житомирська мехколона" у наступних звітних періодах.
Позивач, не погодившись із висновками Акту перевірки від 13.08.2014 року №2888/2204/23050489/325, звернувся до суду із відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по проведенню позапланової документальної перевірки підприємства позивача вчинені у межах та на виконання повноважень, а також у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а складений за її результатами акт не може бути предметом оскарження у суді, оскільки не встановлює міри відповідальності та не накладає на позивача жодних стягнень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно п.п. 81.1, 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
У відповідності до вказаних вимог податкового законодавства в.о. начальника державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області видав наказ №1520 від 31.07.2014р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПВФ "Турбо-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Глобус" за лютий 2012 року (а.с.8).
Вказаний наказ не був оскаржений позивачем у встановленому законом порядку.
На підставі наказу та направлення на перевірку головним державним ревізором - інспектором державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області Відібор С.В. проведена позапланова документальна перевірка ПВФ "Турбо-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Глобус" за період з 01.02.2012 р. по 28.02.2012р.
За приписами ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Враховуючи, що під час перевірки встановлені порушення податкового законодавства, а саме: не підтверджено реальність проведення господарських операцій за період з 01.02.2012 р. по 28.02.2012 р. з контрагентом - постачальником ТОВ "Глобус", та подальша реалізація придбаного товару на адресу ДП "Житомирська мехколона" у наступних звітних періодах, відповідачем складено акт від 13.08.2014 року №2888/2204/23050489/325 (а.с.9-18).
Відповідно до п.58.1 ст.58 та п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.
Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень та не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків, оскільки він призначається для керівника податкового органу, який повинен прийняти на його основі відповідне рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
З позовної заяви вбачається, що платник податків фактично оскаржує висновки акта перевірки, до якого, в разі незгоди з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, платник податків має права подати заперечення згідно з п. 86.7 ПКУ, які в свою чергу повинні бути враховані при винесенні надалі податкового повідомлення-рішення.
Зі змісту ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами про порушення відповідачем його прав діями, які полягали у викладенні в акті перевірки висновків про не підтвердженість реального характеру проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2014р. по справі № 818/2520/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.