Справа № 802/2330/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
05 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстнції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстнції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Від представника позивача до суду надійшла заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач була прийнята на службу в органи внутрішніх справ та зарахована курсантом до Харківського національного університету внутрішніх справ України згідно наказу № 323 ос від 05.09.2009 року.
30.08.2009 року на виконання вимог Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (далі - Закон) та наказу МВС від 14.05.2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ХНУВС та УМВС України у Вінницькій області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до наказу ХНУВС від 15.06.2013 року № 133 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та відкомандирували до УМВС України у Вінницькій області для подальшого проходження служби.
Згідно з наказом УМВС України у Вінницькій області від 12.05.2014 року № 71 о/с, за порушення трудової дисципліни у відповідності до пп. є) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 відповідача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України.
Відповідно до п. 2.2.5. Договору УМВС України у Вінницькій області зобов'язане інформувати ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.
Листом УМВС України у Вінницькій області від 15.05.2014 року № 2/1295, який отримано позивачем 20.05.2014 року, повідомлено ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ.
Згідно довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта від 04.06.2013 року № 4/27д, складеною відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС в сумі 45139,29 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 року № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС» передбачено, що початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
Вимогами абз. 4 ст. 18 Закону України "Про міліцію" визначено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
В силу п. 2.3.6 Договору про підготовку фахівця передбачено відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору.
Так, згідно п.3 Договору про підготовку фахівця передбачені підстави, за наявності яких має місце відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, а саме: 1) при достроковому розірванні Договору про підготовку фахівця в зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; 2) відмова від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Зазначені підстави узгоджувались з п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 01.03.07 № 313 в редакції, що діяла на час укладення Договору на підготовку фахівця (далі - Порядок №313).
Як свідчить наказ № 133 о/с від 15.06.2013 року ХНУВС, згідно якого відповідача, як випускницю, відрахували зі складу курсантів та відкомандирували до УМВС України у Вінницькій області, остання достроково не розривала Договір про підготовку фахівця в зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушення нею дисципліни під час навчання.
Також відповідач не відмовлялась від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ, про що свідчить копія витягу з наказу № 71 о/с від 12.05.14, зокрема, підставою звільнення є порушення дисципліни, а не відмова відповідача від подальшого проходження служби.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 08.02.2012 року до п.1 Порядку №313 були внесені зміни, згідно яких п. 1 Порядку був доповнений додатковою підставою для застосування передбаченого Порядком механізму відшкодування витрат, а саме: у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу (набрання законної сили - 15.02.2012 року).
Водночас, наказом МВС України від 21.03.2012 року № 221 були внесені зміни до наказу МВС України від 14.05.07 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України». Згідно зазначених змін Типовий договір був доповнений в частині підстав відшкодування фактичних витрат на підготовку, а саме п.3.3., яким передбачено звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Отже, зміст Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України був приведений у відповідність з Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (зі змінами від 21.03.2012 року).
Такі зміни визначили додаткові підстави відшкодування витрат за підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України - звільнення за власним бажанням, службова невідповідність та порушення службової дисципліни.
Таким чином, до внесення відповідних змін до Типового договору звільнення за порушення службовою дисципліни не передбачало обов'язку відшкодовувати витрати на підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
В свою чергу, відповідно до п. 3 Порядку №313 витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовк фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Підпунктом 7.1 Договору від 30.08.2009 року встановлено, що зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення додаткових договорів відповідно до чинного законодавства України.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази щодо укладання між сторонами додаткових угод до Договору про підготовку фахівця в частині збільшення підстав для відшкодування витрат на підготовку фахівця.
Враховуючи викладене та за відсутності погоджених з відповідачем умов щодо збільшення підстав для відшкодування витрат на підготовку фахівця є неправомірним та не підлягає застосуванню з огляду на те, що відносини між відповідачем та ХНУВС виникли на підставі законодавства, що діяло на час укладення Договору.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.