04 листопада 2014 року Справа № 84016/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 11.05.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання неправомірними дії та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
ОСОБА_1 11.04.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в якому просила визнати неправомірними дії відповідача зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ч. ч.1, 2 ст. 40, ч. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік, з 01.01.2011 року з виплатою недорахованої суми пенсії.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду області від 11.05.2011 адміністративний позов задоволено частково, визнано відмову управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі неправомірною, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2010 рік на підставі ст. ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2011 року з врахуванням виплачених сум, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, що були внесені до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення названого показника заробітної плати та порядку проведення перерахунків пенсій були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), зокрема, п. п. 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно п. п. 4 п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порядок визначення показників заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів. Відповідно до ст. 103 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону.
Також апелянт зазначає, що до законодавчого врегулювання цього питання Міністерством праці та соціальної політики України разом з Пенсійним фондом України забезпечено здійснення перерахунків пенсій у 2010 році із середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік -1197,91 грн. Верховною Радою України 19 січня 2010р. ухвалено в першому читанні законопроект № 4694 від 23.06.2009 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким , зокрема, встановлюється порядок проведення перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам (щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам) від 17.03.2009 року та «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу) від 23.06.2009 року.
На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та продовжує працювати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни в ст. ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року зміни, внесені в закон в частині перерахунку пенсій визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Крім того, Конституційний суд прийшов до висновку, що внесення до деяких законодавчих актів змін та доповнень, зупинення їх дії призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини та громадянина.
Враховуючу вище наведене суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.
Перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу, регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнаних такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила ч. 1 ст. 40 вище згаданого Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу за який може бути обчислена заробітна плата (дохід). Частина 1 статті 40 згаданого Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального права, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - задовольнити, постанову Тернопільського міськрайонного суду області від 11.05.2011 року у справі № 2-а-9371/11- скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.М. Гулид
Судді В.М. Каралюс
С.М. Кузьмич