Ухвала від 04.11.2014 по справі 2а-0907/541/12,2а-11877/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 169243/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 08.06.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дії, зобов'язання провести перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в якому просив визнати протиправними дії відповідача по перерахунку пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії з урахуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі ст. ст. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.08.2010 року.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 08.06.2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанову суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що абз. 1 п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №355 від 14.04.2009 р як підзаконним актом, яка доповнює і розробляє подальший порядок у тому числі проведення перерахунку пенсій пенсіонерам у 2009 році та надалі, також визначено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт просить розглядати справу у його відсутності, відповідач не заявляв клопотання від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розглядаючи спір, судом першої інстанцій вірно зазначено, що ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначенні пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону.

Частиною 2 ст.40 Закону встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, згідно якої заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до формули:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що під час перерахунку пенсії у формулі Зп = Зс х (Ск : К змінюються лише показники Ск та К. Зокрема, у величину Ск додаються коефіцієнти заробітної плати (доходу) за кожен місяць страхового стажу, який став підставою для перерахунку пенсії. Що ж стосується показника К, то він збільшується кількістю додаткових місяців страхового стажу. Решта показників залишається без змін. З аналізу ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії у будь-який час після її призначення. Однак, вказана норма містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середи заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

В даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, а відтак вірно вважав, що застосуванню підлягає Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме положення ст.42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених Законом України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії, зі змісту яких випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на момент звернення за перерахунком пенсії позивач мала право на такий перерахунок з урахуванням збільшеного страхового стажу, такий перерахунок пенсії відповідачем проведено.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 08.06.2012 року у справі № 2а-541/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р.М. Гулид

Судді С.М. Кузьмич

В.М. Каралюс

Попередній документ
41337953
Наступний документ
41337955
Інформація про рішення:
№ рішення: 41337954
№ справи: 2а-0907/541/12,2а-11877/11
Дата рішення: 04.11.2014
Дата публікації: 17.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: