Копія
Справа № 822/4185/14
07 листопада 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретаріДехтярук В.В. ,
за участі: представника відповідачаПодлюк Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Нетішин Хмельницької області до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Нетішинське відділення) № 0003592100 від 19.09.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 10000 грн., (десять тисяч гривень) та № 0003602100 від 19.09.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 85 грн., (вісімдесят п'ять грн.,) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та визнати дії Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Нетішинське відділення) щодо прийняття податкових повідомлень-рішень протиправними.
Свій позов позивач мотивує тим, що 21 серпня 2014 року посадовими особами відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу. За результатами перевірки складено акт № 090/21-01-21-2600212317 від 21.08.2014 року.
Перевіркою встановлено, що позивач порушив пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості і порушив пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: реалізація пляшки горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 10000 грн., за реалізацію пляшки горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни, та податкове повідомлення-рішення № 0003602100 від 19.09.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 85 грн., за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, враховуючи наступне.
На дату проведення фактичної перевірки відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої передбачала штрафну (фінансову) санкцію 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн.
У разі прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року своєчасно, тобто в строки визначені Податковим кодексом України, штрафна (фінансова) санкція становила би суму 5000 грн., а не 10000 грн., оскільки зміни до Податкового кодексу України згідно яких збільшено розмір штрафної (фінансової) санкції набрали чинності з 04 вересня 2014 року.
Відповідач не мав законних підстав застосовувати штрафні (фінансові) санкції які не були передбачені законодавством, що діяло на час проведення перевірки.
Крім того наказ на проведення фактичної перевірки прийнятий за відсутності підстав для його прийняття, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що 21 серпня 2014 року посадовими особами відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу. За результатами перевірки складено акт № 090/21-01-21-2600212317 від 21.08.2014 року.
Перевіркою встановлено, що позивач порушив пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, та порушив пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: реалізація пляшки горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 10000 грн., за реалізацію пляшки горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни, та податкове повідомлення-рішення № 0003602100 від 19.09.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 85 грн., за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, враховуючи наступне.
На дату проведення фактичної перевірки відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої передбачала штрафну (фінансову) санкцію 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн.
У разі прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року своєчасно, тобто в строки визначені Податковим кодексом України, штрафна (фінансова) санкція становила би суму 5000 грн., а не 10000 грн., оскільки зміни до Податкового кодексу України згідно яких збільшено розмір штрафної (фінансової) санкції набрали чинності з 04 вересня 2014 року.
Відповідач не мав законних підстав застосовувати штрафні (фінансові) санкції які не були передбачені законодавством, що діяло на час проведення перевірки.
Крім того наказ на проведення фактичної перевірки прийнятий за відсутності підстав для його прийняття, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є законними, прийнятими за результатами проведеної перевірки, якою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: порушено режим попереднього програмування РРО по найменуванню товару, а також проведено реалізацію пляшки горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % за ціною нижчою за встановлені мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни.
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).
В судовому засіданні встановлено, що позивач року зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Згідно підпунктів 19.-1.16, 19.-1.19, 19.-1.20 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення перевірок визначений главою 8 Податкового кодексу України.
Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 80.1, 80.2, 80.5, 80.7, 80.10 статті 80 цього Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин які перераховані у підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Посадовою особою Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, прийнято наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 671 від 19.08.2014 року, згідно якого наказано провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Перевірку наказано провести з 19 серпня 2014 року тривалістю 10 діб.
Згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України однією із обставин для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Підпунктом 21.1.2 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
В зв'язку з тим, що відповідно до статті 19 Податкового кодексу України посадові особи Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області як контролюючого органу зобов'язані забезпечувати виконування таких функцій як здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої, суд приходить до висновку, що наказ «Про проведення фактичної перевірки» № 671 від 19.08.2014 року прийнятий посадовою особою Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області обґрунтовано і у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Крім того згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 9) частини 1 статті 9, частиною 7 статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000 року визначено, що відповідно до спеціальних законів, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Оскільки відповідно підпункту 19-1.1.13 пункту 19-1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують таку функцію як здійснення ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом, відповідно Головне управління Міндоходів у Хмельницькій області як контролюючий орган зобов'язане проводити контроль за дотриманням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі наказу на перевірку посадовим особам Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області видані направлення на перевірку № 959 та № 960 від 19.08.2014 року.
Посадовими особами Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 який належить суб'єкту господарювання-ОСОБА_4.
Із пояснень сторін та матеріалів справи судом встановлено, що перед початком перевірки особі, яка фактично здійснює розрахункові операції у вказаному магазині-продавцю ОСОБА_6, пред'явлено наказ на перевірку, направлення на перевірку та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки, тобто посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги статті 81 Податкового кодексу України.
Також перед початком перевірки на підставі пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України посадовими особами Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проведено контрольну розрахункову операцію.
Згідно пункту 80.10 статті 80 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В зв'язку з тим, що при проведені перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, відповідач склав акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» № 090/21-01-21-2600212317 від 21.08.2014 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, тобто продавцем магазину реалізовано пляшку горілки ємкістю 0,75 л., міцністю 40 % Франківська «Люксова» за ціною 56,60 грн.
Зазначеним Законом регулюються правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Також порушено пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30 жовтня 2008 року, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 року N 177), а саме: здійснення роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни та напої, тобто продавцем магазину реалізовано пляшку горілки ємкістю 0,75 л міцністю 40 % Франківська «Люксова» за ціною 56,60 грн., тоді як мінімальна ціна горілки міцністю 40 % ємкістю 0,75 л., в роздрібній торгівлі повинна становити 59,85 грн.
Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України частиною 10 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Частиною 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» постановлено установити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року встановлена мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 серпня 2014 р., в розмірі 199,50 грн.
Відповідно до частини 1 додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Так як при проведені перевірки продавцем магазину позивача реалізована пляшка горілки ємкістю 0,75 л., міцністю 40 % Франківська «Люксова», тому мінімальна роздрібна ціна на такий алкогольний напій розраховується за такою формулою: 199,50 грн., Х 40 % Х 0, 75 л., : 100 = 59,85 грн.
Факт реалізації продавцем магазину пляшки горілки ємкістю 0,75 л., міцністю 40 % Франківська «Люксова» за ціною 56,60 грн., встановлено перевіркою, зафіксовано актом перевірки, об'єктивно підтверджується крім акту перевірки касовим чеком про реалізацію алкогольного напою та особистими письмовими поясненнями до акту перевірки продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», ОСОБА_6, від 21.08.2014 року.
В зв'язку з неможливістю виготовлення якісної копії розрахункового документу (касового чеку), в судовому засіданні досліджений його оригінал, а копія додана до матеріалів справи.
Враховуючи встановлені по справі обставини суд робить висновок про те, що при проведені перевірки позивача, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області правомірно встановлено порушення ним при здійсненні підприємницької діяльності пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
Згідно частини 1, пункту 6) частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Згідно статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої-100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (финансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року, яким застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 10000 грн., за порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та № 0003602100 від 19.09.2014 року, яким застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 85 грн., за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як зазначено вище, згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України за результатами фактичної перевірки податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків).
Позивач як платник податків зареєстрований за основним місцем в Нетішинському відділені Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в зв'язку з чим Головне управління Міндоходів у Хмельницькій області направило акт перевірки «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» № 090/21-01-21-2600212317 від 21.08.2014 року до розгляду саме до Нетішинському відділені Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.
Із пояснень представника відповідача та матеріалів справи встановлено, що акт перевірки зареєстрований у Нетішинському відділені Славутської об'єднаної державної податкової інспекції за основним місцем реєстрації позивача як платника податків 05 вересня 2014 року.
Об'єктивно такі обставини підтверджуються журналом реєстрації актів перевірок Нетішинського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, копія витягу з якого додана до матеріалів справи.
Заперечень позивача до акта перевірки не було.
Податкові повідомлення-рішення № 0003592100 та № 0003602100 прийняті Нетішинським відділенням Славутської об'єднаної державної податкової інспекції 19.09.2014 року, тобто в строки встановлені пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача про те, що на дату проведення фактичної перевірки відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої передбачала штрафну (фінансову) санкцію 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн., і у разі прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003592100 від 19.09.2014 року своєчасно, тобто в строки визначені Податковим кодексом України, штрафна (фінансова) санкція становила би суму 5000 грн., а не 10000 грн., оскільки зміни до Податкового кодексу України згідно яких збільшено розмір штрафної (фінансової) санкції набрали чинності з 04 вересня 2014 року, тому відповідач не мав законних підстав застосовувати штрафні (фінансові) санкції які не були передбачені законодавством, що діяло на час проведення перевірки, враховуючи наступне.
Так дійсно на дату проведення перевірки та встановлення порушення, тобто 21.08.2014 року до суб'єктів господарювання застосовувалися фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.
Зміни до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» згідно яких мінімальний розмір штрафу за вказане порушення встановлений в розмірі не менше 10000 грн., внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» № 1638-VII від 12.08.2014 року.
Зазначений Закон України № 1638-VII від 12.08.2014 року набрав чинності 04.09.2014 року.
Відповідно до пункту 11 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Оскільки податкові повідомлення-рішення приймалися 19.09.2014 року, відповідач правомірно застосував до позивача штраф у розмірі передбаченому діючою нормою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тобто чинною на дату прийняття рішення про застосування такого штрафу.
Враховуючи наведене, суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та не знаходить правових підстав для того щоб визнати їх протиправними і скасувати.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 19, 20, 21, 41, 54, 58, 75, 80, 81, 86, п. 11 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, ст. ст. 3, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. ст. 16, 17, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. ст. 9, 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 12.11.2014 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2014 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський