"10" листопада 2014 р.Справа № 916/636/14
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача (стягувача): не з'явився,
від відповідача (боржника): Іванова І.О.,
від органу ДВС: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (зареєстрована за вх. № 2-4182/14 від 26.09.2014 р.) на дії Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст.1212 ГПК України по справі № 916/636/14 за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення 2799,79 грн.,
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Літвінов С.В.) від 28.04.2014 р. по справі № 916/636/14 позовну заяву Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" задоволено частково, стягнуто з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті 2396,72 грн. основного боргу, 56,72 грн. пені та 1607,76 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 13.05.2014 р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.
Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст.1212 ГПК України, в якій просить визнати незаконними дії органу ДВС щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2014 р. ВП № 44689965 по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. № 916/636/14 та визнати недійсною вказану постанову.
Обґрунтовуючи скаргу, відповідач зазначає, що він є державною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, в зв'язку з чим примусове виконання рішення має здійснюватись органом казначейської служби згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45 (із змінами). Крім того, боржник вважає помилковим зобов'язання його оскаржуваною постановою сплатити 8122,40 грн., оскільки відповідно до рішення та наказу суду стягненню підлягає борг в загальній сумі 4061,20 грн.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 29.09.2014 р. № 775 у зв'язку з перебуванням судді Літвінова С.В., яким прийнято рішення, у відпустці з 29.09.2014 р. по 03.10.2014 р. призначено повторний автоматичний розподіл скарги від 26.09.2014 р. вх. № 2-4182/14, за результатами якого її передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Лічмана Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2014 р. прийнято скаргу та призначено її до розгляду в засіданні суду на 20.10.2014 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 20.10.2014 р. розгляд скарги відкладено на 10.11.2014 р.
Учасники судового процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника заявника.
Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт" надало відзив на скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, вважає правомірними дії головного державного виконавця, на якого Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440, покладено обов'язок щодо обліку та інвентаризації бюджетної заборгованості перед відправленням виконавчого документа органу казначейства. Крім того, на думку позивача, Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників свою дію на спірні правовідносини не розповсюджує, т.я. відповідач має банківські рахунки, відкриті не в казначейській службі. Також порт називає хибним зазначення виконавцем про необхідність сплати 8122,40 грн., проте це не є підставою для скасування постанови, адже існує можливість виправлення помилки.
Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не надав письмові пояснення по суті скарги та відзиву на неї.
Розглянувши матеріали скарги, вислухавши пояснення представника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, господарський суд Одеської області задовольняє скаргу в порядку ст.1212 ГПК України з огляду на таке.
10.09.2014 р. головним державним виконавцем Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44689965 по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. № 916/636/14 про стягнення 8122,40 грн. (фактично рішенням суду стягнуто 4061,20 грн., тобто постанова містить помилку в сумі, яку має погасити боржник).
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції закону № 583-VII від 19.09.2013 р. рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм стягнення за рішеннями судів коштів з державних установ визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2013 р. № 845 із змінами, внесеними протягом 2012 та 2013 р.р.
Названий Порядок встановлює, що:
- рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства у порядку черговості надходження таких документів... (п.3 Порядку);
- у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що боржник являється державною установою, яка фінансується з державного бюджету, примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2014 р. по справі № 916/636/14 має здійснювати орган казначейства, якому і слід подавати виконавчий документ, у зв'язку з чим головний державний виконавець Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України „Про виконавче провадження".
За таких обставин, скарга в порядку 1212 ГПК України підлягає задоволенню.
Помилковими є посилання позивача на Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440, адже згідно абз.7 п.2 цього Порядку ним врегульовано питання про стягнення коштів за рішеннями, що набрали законної сили до 01.01.2013 р., у той час як рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/636/14 прийнято 28.04.2014 р.
Більш того, Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440, розроблено з метою визначення механізму обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених п.3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". При цьому відповідно до ч.2 ст.2 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" його дія взагалі не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державне підприємство, що має місце в рамках провадження у даній справі.
Окремо слід зазначити, що посилання порту на неможливість застосування для вирішення спірних правовідносин Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників не ґрунтуються на правильному розумінні визначення „боржник", наведеного в абз.2 п.2 вказаного Порядку, під яке прямо підпадає Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті як державна установа.
Керуючись ст.ст.86,1212 ГПК України, суд, ухвалив:
Скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (зареєстрована за вх. № 2-4182/14 від 26.09.2014 р.) в порядку ст.1212 ГПК України на дії Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити.
Визнати незаконними дії Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з винесення постанови від 10.09.2014 р. ВП № 44689965 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. № 916/636/14.
Визнати недійсною постанову Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10.09.2014 р. ВП № 44689965 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. № 916/636/14.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.
Суддя Л.В. Лічман