Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 вересня 2014 року Справа № П/811/2901/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"
до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001661502 від 02 липня 2014 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Креатив", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак - безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ПрАТ "Креатив" з питань правомірності формування податкового кредиту за грудень 2013 року та січень 2014 року. Перевіркою встановлено укладення позивачем угод з контрагентами - ТОВ "Алькормет", СТОВ "Поліська Нива" без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та, як наслідок, завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову (Т.1,а.с.225-226).
За клопотаннями представників сторін розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (Т.2, а.с.11).
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство "Креатив" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 06 жовтня 2000 року та з того часу перебуває на обліку у Кіровоградській ОДПІ як платник податків.
19 червня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена з питань правомірності формування податкового кредиту за грудень 2013 року та січень 2014 року.
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19 червня 2014 року №201/11-23-15-02/31146251, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.1, статті 200 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення сум податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 946504,00 грн. та за січень 2014 року на суму 189776,00 грн., що призвело до завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2013 року на суму ПДВ 946504,00 грн., за січень 2014 року на суму ПДВ 189776,00 грн. (Т.І, а.с.9-26)
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0001661502, яким ПрАТ "Креатив" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1136280,00 грн (Т.І,а.с.8).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до такого кредиту господарських операцій з контрагентами ТОВ „Алькормет" та СТОВ „Подіська Нива", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "Алькормет", СТОВ "Поліська Нива" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Судом встановлено такі обставини.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ПрАТ "Креатив" за КВЕД є, зокрема, виробництво нерафінованих олії та жирів (15.41.0), виробництво рафінованих олії та жирів (15.42.0), виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів (14.43.0), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами (51.39.0) (Т.І, а.с.11).
29 січня та 13 січня 2014 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та СТОВ "Поліська Нива" (постачальник) укладено договори поставки соняшникової нерафінованої олії №МТІ14-21, №МТ14-36 відповідно (Т.І, а.с.35-38).
На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами СТОВ "Поліська Нива" у січні 2014 року здійснило постачання соняшникової нерафінованої олії позивачеві.
Факт постачання товару за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 31 січня 2014 року №23/2; від 30 січня 2014 року №22/2; від 29 січня 2014 року №19/2 (Т.І,а.с.47-49) та видатковими накладними (Т.І, а.с.39,42,45,) на загальну суму 1 138 654,00 грн. (із них ПДВ - 189 775,67 грн.)
Крім того, на посвідчення факту поставки придбаного товару ПрАТ "Креатив" надало до суду відповідні товарно-транспортні накладні (Т.І,а.с.40-41,43-44,46).
Суд зазначає, що відповідно до вказаних документів навантаження придбаного позивачем товару здійснювався на території Кіровоградської області, у той час як постачальник зареєстрований у Житомирській області (Т.1, а.с. 50).
Це пояснюється тим, що СТОВ "Поліська Нива" орендувало за договором суборенди №1001-14 складські приміщення, а саме: виробничий корпус, склад для зберігання зернових та олійних культур, виробниче обладнання за адресою - вул. Г.Родимцева, буд. 100 А, м.Кіровоград (Т.2,а.с.25-36). Саме з вказаного пункту зберігання товару здійснювалась його доставка до місця розташування виробничих потужностей позивача.
Судом встановлено також, що розрахунок за поставлений товар ПрАТ "Креатив", здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента (Т.І,а.с.73-74,168-169).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Алькормет" судом встановлено наступне.
11 грудня 2013 року, 16 грудня 2013 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Алькормет" (постачальником) укладено договори поставки соняшникової нерафінованої олії №МТІ3-67, МТІ3-73, МТІ3-67, МТІ3-73 (Т.І, а.с.75-78).
На виконання договірних зобов'язань за вказаними договорами ТОВ "Алькормет" у грудні 2013 року здійснило постачання позивачеві соняшникової нерафінованої олії.
Факт постачання товару за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 04 грудня 2013 року №324, №413, від 08 грудня 2013 року №325, від 09 грудня 2013 року №414, від 12 грудня 2013 року №415, від 16 грудня 2013 року №416, №418, №417 та від 18 грудня 2013 року № 450 (Т.І, а.с. 79-90), а також видатковими накладними (Т.І, а.с. 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137), на загальну суму 5679024,00 грн (із них ПДВ - 946504,00 грн.)
На підтвердження факту транспортування придбаного товару до місцезнаходження виробничих потужностей ПрАТ „Креатив", позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.І, а.с.92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136).
Судом встановлено також, що розрахунок за поставлений товар ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента (Т.І, а.с.138-144,166-167,170-174).
При цьому суд зазначає, що товар, придбаний у зазначених контрагентів, ПрАТ "Креатив" використовувало для виробництва власної продукції (жирів, маргарину, фасованого масла, майонезу) (Т.2, а.с.12).
Так, здійснення вказаної господарської діяльності позивачем укладено договори оренди майна від 25 травня 2011 року з ТОВ "Трейдоіл", від 01 вересня 2011 року №2480 з ПП "Еллада", від 01 липня 2011 року №2426 з ПрАТ "ВІСМА-Плюс" (Т.2,а.с.13-24).
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами поставки.
Як встановлено судом, ПрАТ "Креатив" у січні, лютому 2014 року відображало у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з урахуванням відповідних сум за грудень 2013 року та січень 2014 року, при цьому на час подання податкових декларації з ПДВ такі суми не були погашені чи відшкодовані платнику податків (Т.І, а.с.187-224).
Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Алькормет", СТОВ "Поліська Нива", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ПрАТ "Креатив", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ "Алькормет", СТОВ "Поліська Нива" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 487,20 грн (Т.1,а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 02 липня 2014 року №0001661502, яким ПрАТ "Креатив" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1136280,00 грн.
Присудити Приватному акціонерному товариству "Креатив" судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, двадцять копійок) з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук