Справа: № 823/1688/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
11 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудвіндор» до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаської області, Управління Державної казначейської служби у Кам'янському районі Черкаської області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені, за апеляційною скаргою Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року,
ТОВ «Вудвіндор» звернулося у суд з позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаської області та Управління Державної казначейської служби у Кам'янському районі Черкаської області, у якому просило стягнути з Державного бюджету України на свою користь 253 796,00 грн заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та 4 754,54 грн пені (за прострочення відшкодування).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не дотримано порядок та строки відшкодування позивачу ПДВ, що є підставою для стягнення такого відшкодування та пені за відповідне прострочення.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як убачається з матеріалів справи, в період з 31 січня по 17 лютого 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, за підсумками якої складено довідку від 20.02.2014 №79/23-16-15-36775026. У висновках цієї довідки зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за листопад 2013 року бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 253796 грн.
Листом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 14.05.2014 №2156/23-16-15-020 повідомлено позивача про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ у сумі 253796 грн. Взаєморозрахунки позивача з ПДВ на вказану суму також підтверджені актом звірки №291-20 від 14.05.2014.
Таким чином, відповідач не заперечує право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 253796 грн за листопад 2013 року.
З огляду на те, що, не дивлячись на результати згаданої перевірки і фактичне підтвердження бюджетного відшкодування, вищевказана сума не надійшла на рахунок позивача, останній звернувся у суд за її стягненням.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зважає на таке.
За визначенням Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14).
Положеннями статті 200 (пункти 200.1 - 200.4, 200.7 - 200.8, 200.10 - 200.12, 200.23) Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні такої суми, вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді ця сума має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З огляду на приведені норми та встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що позивач, заявляючи до бюджетного відшкодування оспорювану суму сплаченого податку на додану вартість, реалізовував надане йому податковим законодавством право та діяв у спосіб, передбачений законом.
Разом з тим, орган державної податкової служби, встановивши за наслідками документальної перевірки достовірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування, усупереч приписам пункту 200.12 статті 200 ПК України, не подав протягом п'яти днів після закінчення перевірки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідний висновок.
Таким чином, податковим органом було порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування.
Зважаючи на те, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 253796 грн було порушене податковим органом, вимога про стягнення з державного бюджету України заборгованості бюджету підлягає задоволенню.
Колегія суддів не приймає покликання апелянта на положення Порядку формування та надсилання інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 щодо необхідності отримати узагальнену інформацію Центрального органу державної податкової служби щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, адже така необхідність не передбачена Податковим кодексом України, а право платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість не може ставитись у залежність від зволікань при взаємодії органів доходів і зборів.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, які відповідають встановленим судом обставинам та прийняті без порушення норм матеріального чи процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М