06 листопада 2014 р.Справа № 820/14437/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі № 820/14437/14
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому просив суд зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 20.06.2014 р. позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із помилковим внесенням інформації в комп'ютерні обліки відповідача про те, що 03.09.2009 року було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_3, яка була видана 29.07.2003 року в Донецькій області.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву від 20.06.2014 року позивача, 10.05.1969 р. н. про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із помилковим внесенням інформації в комп'ютерні обліки відповідача про те, що 03.09.2009 року було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_3, яка була видана 29.07.2003 року в Донецькій області.
Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року по справі №820/14437/14-а та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Колегія суддів на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач по справі є громадянином В'єтнаму (НОМЕР_2, виданий 21.08.2008 року) та постійно проживає за адресою: 61000, АДРЕСА_1.
29.07.2003 р. на підставі висновку від 29.07.2003 р. УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області позивачу було видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3.
23.10.2008 року УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі вищевказаного висновку від 29.07.2003 року було видану позивачу посвідку на постійне проживання серії ХР № 19119.
20.06.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про обмін посвідки, в якій просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з досягненням ним 45 - річного віку, надавши до заяви документи, необхідні для обміну бланку посвідки
Відповідно до відповіді від 27.06.2014 року відповідач обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні позивачу не здійснив, при цьому зауваживши про те, що згідно комп'ютерних обліків 03.09.2009 року було скасовано посвідку позивача на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3, яка була видана 29.07.2003 року в Донецькій області, терміном дії - безстроково, та для отримання копії висновку про скасування вказаної посвідки позивачу необхідно звернутись до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.
19.02.2014 року представник позивача, адвокат ОСОБА_2, звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області з адвокатським запитом за №38/19/02/14, в якому просив надати належним чином посвідчену копію рішення УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області від 03.09.2009 року, на підставі якого дозвіл про залишення на постійне проживання в Україні позивача було скасовано.
Листом від 04.03.2014 року за № 3/1-3394/2 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області була надана відповідь представнику позивача на вищевказаний запит, згідно з якою останнього повідомлено про те, що відповідно до спільного наказу ГУМВС України в Донецькій області та Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області за №2932/7 від 21.12.2011 року було передано матеріали справи про документування посвідкою на постійне проживання позивача, та відповідно до акту приймання-передавання та опису справи від УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області постанова про скасування рішення щодо документування посвідкою на постійне проживання до ГУ ДМС України не передавалась.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію".
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 (далі по тексту - Порядок).
Згідно з п.9 Порядку строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.
Пунктом 12 Порядку визначено, що посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні).
Крім того, пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:
1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);
6) інших випадках, передбачених законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані до заяви про обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45 - річного усі необхідні документи для обміну зазначеного бланку посвідки.
Колегія суддів зазначає, що рішення відповідача про відмову у видачі посвідки іноземцеві від 27.06.2014 року (вих. № 04/11520) було ухвалено відповідачем неправомірно, оскільки зазначена відмова була обґрунтована з підстав, які не передбачені приписами п. 17 Порядку.
Крім того, наведені відповідачем в обґрунтування зазначеної відмови обставини, колегія суддів вважає пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень, яка пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що, в свою чергу, несе негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.06.2014 року про обмін посвідки на постійне проживання, у зв'язку із помилковим внесенням інформації в комп'ютерні обліки відповідача про те, що 03.09.2009 року було скасовано посвідку на постійне проживання в Україні позивача серії НОМЕР_3, яка була видана 29.07.2003 року в Донецькій області.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, котрі були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р. по справі №820/14437/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.