04 листопада 2014 р. Справа № 820/12151/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Букач О.О.
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держземагентства у Харківській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/12151/14
за позовом ОСОБА_5
до Головного управління Держземагентства у Харківській області третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_4
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 червня 2014 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Держземагентства у Харківській області щодо відмови ОСОБА_5 стосовно надання у користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_5 земельних ділянок, загальною площею 43,1451 га для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області;
- зобов'язати Головне управління Держземагентства у Харківській області вчинити дії щодо передачі у користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_5 земельних ділянок, загальною площею 43,1451 га для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
15 липня 2014 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
15 вересня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Держземагентства у Харківській області, третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного управління Держземагентства у Харківській області щодо відмови ОСОБА_5 стосовно надання у користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_5 земельних ділянок, загальною площею 43,1451 га для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Харківській області вчинити дії щодо передачі у користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_5 земельних ділянок, загальною площею 43,1451 га для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).
Головне управління Держземагентства у Харківській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Заявник вважає, що підстави для укладення договору оренди земельних ділянок загальною площею 43,1451 га для ведення фермерського господарства з ОСОБА_5 відсутні, оскільки розпорядження голови Великобурлуцької районної державної адміністрації від 23.08.2012р. №261, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок, скасоване у судовому порядку. Крім того, суд першої інстанції, на думку заявника, неправомірно зобов'язав останнього вчинити дії щодо передачі ОСОБА_5 у користування на умовах оренди земельних ділянок загальною площею 43,1451 га, оскільки у такий спосіб перебрав на себе функції Головного управління Держземагентства у Харківській області, що суперечить чинному процесуальному законодавству та статтям 6 та 19 Конституції України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, третя особа посилається на незаконність та необґрунтованість висновків суду та вказує, що позивачем було порушено передбачений чинним законодавством порядок набуття права на земельні ділянки. З метою укладення договору оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 подано проект землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок, який не відповідав приписам статті 50 Закону України "Про землеустрій", оскільки не містив невід'ємної складової частини - рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завдання на розроблення проекту землеустрою та довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями. З огляду на скасування судом розпорядження від 23.08.2012р. №261, яким ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, підстави для передачі позивачу таких земельних ділянок на умовах оренди відсутні. Судом першої інстанції також, на думку третьої особи, невірно обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії щодо передачі у користування на умовах оренди земельних ділянок ОСОБА_5
ОСОБА_5 письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не подав.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області від 23.08.2012 року №261 ОСОБА_5 було надано дозвіл розробити та подати на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх в оренду для створення та ведення фермерського господарства загальною площею 44,4 га, в тому числі із земель державного резервного фонду 7,3 га та земель запасу 37,1 га, сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, що знаходяться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населеного пункту.
Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області № 407 від 17.12.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5" затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які передаються в оренду гр. ОСОБА_5 для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області" розроблений малим приватним підприємством "Великобурлуцький земельний кадастр", загальною площею 43,1451 га, в тому числі рілля 43,1451га та передано ОСОБА_5 земельні ділянки, загальною площею 43,1451 га для створення фермерського господарства із земель державного резервного фонду та запасу сільськогосподарські землі, сільськогосподарські угіддя, (рілля) на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
07.02.2014 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держземагенства у Харківській області з заявою, в якій просив укласти з ним договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 35,8451 га із земель запасу та 7,3000 га із земель державного резервного фонду, розташовані на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населених пунктів, посилаючись на розпорядження голови Великобурлуцької районної державної адміністрації від 17.12.2012р. №407 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5".
До вказаної заяви, позивачем було надано: 1. згода на збір персональних даних; 2. оригінал проекту землеустрою на 39-и аркушах; 3. копія розпорядження про затвердження проекту землеустрою.
Відповідач, своїм листом №19-20-6-4595/0/9-14 від 16.04.2014 року повідомив позивача про неможливість укладення договору оренди земельних ділянок на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, обґрунтовуючи це тим, що Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі № 820/1661/13, серед іншого скасовано Розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області №261 від 23.08.2012 року та зобов'язано Головне управління Держземагенства у Харківській області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 50,86 га, що знаходиться на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населеного пункту, з метою передачі її в оренду для створення та ведення фермерського господарства.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації №407 від 17.12.2012 року, яким позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 35,8451 га із земель запасу та 7,3000 га із земель державного резервного фонду, є чинним та у встановленому законом порядку не скасоване, є обов'язковим для виконання, а отже наділяє позивача правом отримати у користування на умовах оренди вказані земельні ділянки.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом частини 3 статті 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Як вбачається з частин 2-4 та частин 6, 10 статті 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій", рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом) є невід'ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Таким чином, укладення договору оренди землі можливо за умов дотримання встановленого Земельним кодексом України порядку набуття громадянами речового права на землю (права власності або користування), який передбачає обов'язкову наявність двох рішень органів виконавчої влади (у спірних правовідносинах), а саме:
- рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як це передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України.
- рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення, як це передбачено ч. ч. 6, 10 ст. 123 ЗК України.
Зі змісту наведених вище норм Земельного кодексу України вбачається, що рішення про надання земельної ділянки у користування є похідним від рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки може діяти лише за його наявності та на підставі такого дозволу.
Тотожні положення викладені у Законі України "Про фермерське господарство". Так, частинами 1, 2 та 3 статті 7 цього Закону передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
З матеріалів справи вбачається, що головою Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області були прийняті розпорядження від 23.08.2012р. за № 261 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5», а також розпорядження від 17.12.2012р. за № 407 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5».
Однак, на момент звернення позивача за укладенням договору оренди землі набула законної сили постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/1661/13-а, якою розпорядження голови Великобурлуцької районної державної адміністрації від 23.08.2012р. за № 261 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5» визнано незаконним та скасоване (а.с.61-66). Судовим рішенням встановлено, що зазначене розпорядження було прийнято без урахування заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що органи виконавчої влади, на які за Земельним кодексом України покладені повноваження щодо прийняття рішень про надання земельних ділянок у користування із земель державної власності, мають право приймати зазначені рішення за умови дотримання особою, яка бажає отримати земельну ділянку у користування, необхідної процедури. Так, позивач по справі набуває права на укладенні договору оренди землі виключно за умови по-перше прийняття Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження, а також за умови наявності розробленого, погодженого та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок. При цьому, факт визнання судом рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а також визнання відсутності у позивача права на набуття земельної ділянки у користування, свідчить про відсутність законних підстав для прийняття рішення про укладення з ОСОБА_5 договорів оренди спірних земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_5
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Держземагентства у Харківській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 820/12151/14 - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в позові ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2014 р.
Помічник судді Цюпак О.П.