04 листопада 2014 р. Справа № 589/4477/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Бартош Н.С.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2014р. по справі № 589/4477/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
08.08.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796 для відповідної категорії громадян; визнано бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 49, 50, 54 Закону № 796, протиправною; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії Позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі не нижчому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 квітня 2011 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231, та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі 75 (сімдесяти п'яти) процентів мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 квітня 2011 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення; зобов'язати відповідача перераховувати у подальшому позивачу, визначені статтями 50, 54 Закону № 796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії;стягнути з відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого статтею 256 КАС України на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій Позивача, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2014р. відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, інвалідом 2-ої групи за рішенням МСЕК та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області.
20.03.2014р. позивачем подано заяву до Управління пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області, в якій останній просив провести нарахування та виплату йому основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.04.2011 у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з послідуючим перерахунком пенсії при збільшенні розміру прожиткового мінімуму у відповідності до Закону України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
02.04.2014 Управлінням пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області надано відповідь, в якій було зазначено, що розрахунок пенсії позивача проведений згідно діючого законодавства та відсутні підстави проводити перерахунок основної та додаткової пенсії згідно заяви позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата пенсії із надбавками позивачу проведена згідно чинного законодавства України на момент виплат.
Проте , колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 08.08.14року з вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце починаючи з 01.04.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій України", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 08.02.2014року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом за період з 01.04.2011р. по 08.02.2014р. позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового рішення про залишення позовних вимог за період з 01.04.2011р. по 08.02.2014р. без розгляду.
Стосовно позовних вимог за період з 08.02.2014р., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи -75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Положеннями ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 05.10.06 р. N 231-V) встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначає , що при призначенні та перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії передбаченої ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосування положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обов'язковим.
Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції, що була чинна до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ передбачено, що норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 02.08.2014 року (№ 146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), колегія суддів вважає , що слід здійснити призначення та перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 02.08.2014 року.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 03.08.2014р. відповідач повинен норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.
Враховуючи наведене , позов в частині визнання протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08.02.2014р. та зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести нарахування та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 08.02.2014р. у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів зазначає , що вимога про перерахунок пенсії у подальшому фактично заявлена позивачем на майбутнє та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Тому , колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про перерахунок у подальшому , визначені статтями 50, 54 Закону № 796 розміри пенсії, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні йому пенсії.
Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
Вищевказане не було враховано судом першої інстанції, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.09.2014р. по справі № 589/4477/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.04.2011р. по 08.02.2014р. та зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести нарахування та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.04.2011р. по 08.02.2014р. у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08.02.2014р.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести нарахування та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 08.02.2014р. у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В іншій частині в позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Бартош Н.С.
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2014 р.