04 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/5158/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу малого підприємства «Орбіта» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом малого підприємства «Орбіта» до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982200 від 27.09.2013 року,-
Мале підприємство "Орбіта" (далі-позивач, МП "Орбіта", підприємство) звернулось до суду з позовом до Очаківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, Очаківська ОДПІ, податкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000982200 від 27.09.2013 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ПП "Інтех-Плюс, ТОВ "Буланжері Трейд" у перевіряємей період.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, мале підприємство "Орбіта" зареєстроване 10.02.1995 року виконавчим комітетом Очаківської міської ради, перебуває на обліку у в Очаківській ОДПІ з 30.06.1995 р., як платник податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб та земельного податку з юридичних осіб.
В період з 02.09.2013 р. по 06.09.2013 р. посадовими особами відповідача згідно з наказом № 99 від 02.09.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МП "Орбіта" з питань правильності формування, правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з платниками податків ПП "Інтех-Плюс",за період листопад 2011 року, ТОВ "Буланжері Трейд за період квітень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки податковою було складено акт перевірки № 45/22/20908262 від 13.09.2013 року (далі - Акт).
Згідно Акту відповідачем встановлено порушення податкового законодавства п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підставі Акту Очаківською ОДПІ 27.09.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982200, яким відповідачем визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8119,00 грн., у зв'язку з чим позивачу була донарахована сума в розмірі 10149,00, з них основного платежу - 8119,00 грн. та штрафні санкції в сумі 2030,00 грн.
Встановлені відповідачем порушення податкового законодавства з боку позивача при здійсненні господарських операцій у перевіряємий період з контрагентами ПП "Інтех-Плюс" та ТОВ "Буланжері Трейд".
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що основним видом діяльності ПП "Інтех-Плюс" згідно витягу з ЄДРПОУ, що міститься в матеріалах справи, є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Згідно акта перевірки та пояснень відповідача перевірками контрагента ПП "Інтех-Плюс" та його контрагентів в період з 01.102011 р. по 31.01.012012 р. встановлено порушення ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Інтех-Плюс" при придбанні та продажу товарів (послуг).
Позивачем на підтвердження своєї позиції надано договір постачання №10/01/11 від 10.01.2011 р., укладений між ним та ПП "Інтех-Плюс". Згідно вказаного договору ПП "Інтех-Плюс" зобов'язувалось постачати товар та послуги.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Договору постачання, Перевозка товару до місця його передачи здійснюється "Постачальником" за його рахунок.
На підтвердження реальності факту транспортування позивачем надано подорожній лист вантажного автомобіля №11 від 01.11.2011 року.
Колегія суддів вважає правильним неприйняття судом першої інстанції даний лист, як належний доказ тому, що по-перше представником відповідача у своїх поясненнях було зазначено, що на час перевірки позивач не надав жодного доказу факту транспортування товару, тому суду не зрозуміло чи існував раніше до судового розгляду даний лист. По-друге , з матеріалів справи не ясно кому належить транспортний засіб зазначений у подорожньому листі, не надано договору перевезення, у разі якщо даний автомобіль належить не постачальнику, який зобов'язаний згідно умов договору поставити товар позивачу.
Крім того, відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ПП "Інтех-Плюс". А відсутність даних документів свідчить, що операції із придбання та реалізації мали не реальний характер, товар не перевозився і не зберігався.
Також з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що в перевіряємий період одним з контрагентів позивача було ТОВ "Буланжері Трейд", згідно витягу з ЄДР, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля.
На підтвердження господарських правовідносин з ТОВ "Буланжері Трейд" позивач надав договір постачання № 659 від 01.04.2012 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити матеріали. Датою поставки є дата підписання покупцем накладної.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до перевірки не надано товаро-транспортні накладні від замовників автотранспорта постачальників ТМЦ з відмітками про місце навантаження та розвантаження ТМЦ, передачу та отримання ТМЦ у контрагента-постачальника та інші документи, що свідчать про транспортування товару.
Згідно ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.06 № 3492-ІУ для перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається договір відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція Істотними умовами договору є найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші умови, узгоджені сторонами.
Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 - єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів в межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.
При доставці товару автомобілем обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).
Відповідно п.2 Наказу застосування товарно-транспортної накладної форми № 1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм, власності.
Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною на перевезення вантажів посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються в товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про вантаж, допустимий термін його доставки, якісний стан вантажу та упаковки.
Облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації.
Вантаж, не оформлений ТТН не приймається до перевезення (п.47 Статуту автотранспорту). Про факт надання автотранспортних послуг свідчать товарно-транспортні документи, дорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують рух вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (передання вантажу одержувачу).
Колегія суддів зазначає, що товарно - транспортні накладні МП "Орбіта" не надано, в матеріалах справи міститься тільки подорожній лист вантажного автомобіля №49 від 25.04.2012 року, який згідно чинного законодавства не є належним доказом фактичного відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції неможливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, оскільки на підприємстві відсутні будь-які акти приймання-передачі товару, сертифікати відповідності , товаро-транспортні накладні з відмітками про передачу товару від ТОВ "Буланжері Трейд", а відтак
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо безтоварності господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Буланжері Трейд".
Крім того, позивачем було надано пояснення стосовно реальності здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами ПП "Інтех-Плюс" та ТОВ "Буланжері Трейд", а саме він стверджує, що використав придбаний товар при здійсненні електромонтажних робіт за договором підряду.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає договір підряду укладений між ТОВ "Новострой-Николаев" та позивачем, згідно якого позивач зобов'язується виконати електромонтажні роботи та містяться акти приймання виконаних будівельних робіт в яких зазначено використання матеріалів, які нібито було придбані у контрагентів позивача.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття вищезазначених доводів представника позивача, адже позивачем не доведено чи це дійсно саме ці матеріали він раніше придбав у контрагентів ПП "Інтех-Плюс" та ТОВ "Буланжері Трейд".
Колегія суддів вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,197, 200, 206 ,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу малого підприємства «Орбіта»- залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом малого підприємства «Орбіта» до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982200 від 27.09.2013 року,- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.