10.11.2014р. Справа № 876/13267/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Горохів Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного Тернопільської області від 27.08.2013р. №2а-607/9745/13-а
за позовом ОСОБА_2, с.Мар'янівка Тернопільського району Тернопільської області
до Управління Пенсійного фонду в Тернопільському районі про зобов'язання вчинити дії, -
31.05.2013р. ОСОБА_2 (далі, Позивач ОСОБА_2), звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду в Тернопільському районі (далі Відповідач УПФУ), про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що суд першої інстанції не врахував що стаж позивач достатній для призначення пенсії, який складає понад 25 років що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.
В уточнених позовних вимогах просить визнати неправомірною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача з 15.04.2013 року пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням п, "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення
Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Визнано неправомірною відмову УПФУ у призначенні на користь ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.
Постанову суду першої інстанції оскаржив Відповідач УПФУ подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те що судом першої інстанції не враховано до пільгового стажу період роботи позивача за період з 1980 року по 1992 рік оскільки за цей період в книзі нарахування трудового стажу не зазначено посаду позивача.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки, позивач наказом №15 від 12.02.1977 року ПМК-2 треста «Тернопільспецсільгоспмонтаж» був прийнятий на посаду електрозварника 4-го розряду з 12.02.1977 року по 03.05.1977 року; з 03.05.1977 року перебував на службі у армії; з 28.05.1979 року по 25.12.1979 року працював електрозварником 4-го розряду Березовицького заводу ЗБК «Укрсільбудіндустрія»; з 05.01.1980 року працював електрозварником колгоспу «Вперед» Тернопільського району Тернопільської області;
10.03.1996 року був переведений на роботу електрозварника в товариство власників «Мар'янівка» в зв'язку з від'єднанням; 15.02.1997 року у зв'язку з реорганізацією товариства власників «Мар'янівка» був переведений на посаду електрозварника в товариство з обмеженою відповідальністю «Мар'янівське», де працював по 24.03.2003 року; 20.05.2007 року прийнятий на роботу зварником в ПАТ «Агоропродссрвіс». наказ №34 від 20.05.2007 року, де працює, по даний час.
10.04.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у якій листом ( відповідача від 18.04.2013 року йому відмовлено.
Відповідно до копії із книги нарахування трудового стажу, за період з 1980 року по 1992 року не зазначено посаду позивача.
Згідно архівної довідки архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації від 28.02.2013 року №98. позивачем відпрацьовано людодні, зокрема з 1980 року по 1992 рік понад встановлені мінімуми.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач дійсно виконував роботу зварника.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п."б" ч.І ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55І років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Аналізуючи наведені обставини у сукупності, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посаді зварника за період з 1980 року по 1992 рік стверджується доказами по справі, зокрема, трудовою книжкою позивача, поясненнями допитаних свідків, а тому підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.
Таким чином, у позивача наявний пільговий та загальний стаж роботи, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах із врахуванням п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівника за Списком №2.
Відтак, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про визнання неправомірної відмови Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язавУПФУ за період з 15.04.2013 року призначити пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівника за Списком №2.
А відтак, колегія суддів вважає що немає підстав для задоволення апеляційної скарги і погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Таким чином, ухвалене по справі судове рішення першої інстанції є законним і обґрунтованим, а позиція апелянта є помилковою. Відповідно, судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Тернопільському районі на постанову Тернопільського міськрайонного Тернопільської області від 27.08.2013р. №2а-607/9745/13-а у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду в Горохівському районі Тернопільської області, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2. - залишити без задоволення.
2. Постанову Тернопільського міськрайонного Тернопільської області від 27.08.2013р. №2а-607/9745/13-а у справі за позовом ОСОБА_2 до правління Пенсійного фонду в Тернопільському районі, про скасуванн вимоги про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга