12 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2780/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Димерлія О.О. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
У липні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі Управління ПФУ в м. Херсоні) звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні (далі ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні) про визнання протиправною та скасування постанови від 22 травня 2014 року серії ВП № 34961664 про накладення штрафу у розмірі 680 грн..
В обґрунтування позову зазначалось, що 12 березня 2014 року Управлінням ПФУ в м. Херсоні отримано постанову ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про відкриття виконавчого провадження від 29 жовтня 2012 року ВП № 34961664, якою зобов'язано позивача у семиденний строк з моменту винесення постанови самостійно виконати вимогу виконавчого листа від 28 вересня 2012 року за № 2а-4231/11 та надати відповідачу документальне підтвердження виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ. Виконуючи вимоги постанови державного виконавця, 18 березня 2014 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист за № 7199/06 про те, що Управлінням ПФУ в м. Херсоні здійснено перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, але виконати зобов'язання виплатити заборгованість пенсіонеру у позивача немає можливості у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України. Проте, в порушення Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову від 22 травня 2014 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у задоволенні позовних вимог Управління ПФУ в м. Херсоні відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Управління ПФУ в м. Херсоні в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги, що позивачем здійснювались всі заходи для добровільного виконання судового рішення в межах своїх повноважень, а тому у відповідача відсутні підстави для накладення штрафу відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.
Судом встановлено, що 12 березня 2014 року Управлінням ПФУ в м. Херсоні отримано постанову ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про відкриття виконавчого провадження від 29 жовтня 2012 року ВП № 34961664, якою зобов'язано позивача у семиденний строк з моменту винесення постанови самостійно виконати вимогу виконавчого листа від 28 вересня 2012 року за № 2а-4231/11 та надати відповідачу документальне підтвердження виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ.
18 березня 2014 року позивачем направлено лист за № 7199/06 до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, в якому зазначено, що Управлінням ПФУ в м. Херсоні здійснено перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, проте виконати зобов'язання виплатити заборгованість пенсіонеру у позивача немає можливості у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України.
22 травня 2014 року відповідачем винесено постанову серії ВП № 34961664 про накладення на Управління ПФУ в м. Херсоні штрафу у розмірі 680 грн. за порушення вимог державного виконавця та невиконання судового рішення немайнового характеру.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Управлінням ПФУ в м. Херсоні у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин не виконано судове рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, що є підставою для винесення постанови про накладення на останнього штрафу в розмірі 680 грн..
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 названого Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 5 названого Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частинами 1 та 3 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 2 ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як встановлено матеріалами справи, 12 березня 2014 року Управлінням ПФУ в м. Херсоні отримано постанову ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні про відкриття виконавчого провадження від 29 жовтня 2012 року ВП № 34961664, якою зобов'язано позивача самостійно виконати вимогу виконавчого листа від 28 вересня 2012 року за № 2а-4231/11 та надати відповідачу документальне підтвердження виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. При цьому боржнику встановлено семиденний строк для самостійного виконання рішення суду (а. с. 4 зворот).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлявся лист від 18 березня 2014 року за № 7199/06, в якому зазначалось, що Управлінням ПФУ в м. Херсоні здійснено перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, проте виконати зобов'язання виплатити заборгованість пенсіонеру у позивача немає можливості у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України (а. с. 5).
У відповідності до пункту 1.1 розділу I Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Положення передбачено, що основними завданнями Управління є, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районними управліннями ПФУ виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, районні управління не мають.
Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного строку виконати судове рішення в цій частині.
За таких обставин, накладення штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та перешкоджає виконанню судового рішення про виплату доплати до пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Виходячи з наведеного, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Посилання окружного суду на відповідні рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань безпідставні, оскільки в даному випадку мова йде не про звільнення Управління ПФУ в м. Херсоні від виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.
Таким чином, постанова ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні від 22 травня 2014 року серії ВП № 34961664 про накладення на Управління ПФУ в м. Херсоні штрафу у розмірі 680 грн. за невиконання судового рішення без поважних причин є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на Управління ПФУ в м. Херсоні штрафу є помилковим.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні від 22 травня 2014 року серії ВП № 34961664 про накладення штрафу у розмірі 680 грн..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: