07 листопада 2014 року Справа № 803/2086/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,
за участю представника позивача Созонюка Т.М.,
представника відповідача Мандзирохи А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлін» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Марлін» (далі - ТзОВ «Марлін», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування наказу від 19.09.2014 року № 2101 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву від 16.10.2014 року № 16/10-юр про зміну позовних вимог, у якій просить скасувати наказ Луцької ОДПІ від 10.10.2014 року № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а. с. 19-23).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України (ПК України) було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо показників задекларованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2011 - 2013 роки та з податку на додану вартість за січень 2011 року - червень 2014 року, в зв'язку із ненаданням документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01.
Проте, наказ від 10.10.2014 року № 2220 прийнято без достатніх правових підстав, оскільки письмовий запит Луцької ОДПІ від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01 був направлений позивачу із порушенням вимог чинного законодавства України, тому не мав обов'язкового характеру для позивача, про що відповідач був повідомлений письмово. Крім того, на ТзОВ «Марлін» проводилися три позапланові виїзні документальні перевірки, у ході яких перевірялися окремі періоди із наданням платником первинних документів.
Позивач просить скасувати наказ Луцької ОДПІ від 10.10.2014 року № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 27.10.2014 року (а. с. 37-38) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що письмовий запит Луцької ОДПІ від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01 було надіслано з дотриманням вимог чинного законодавства України, та у зв'язку із відмовою платника надати документальне підтвердження на вказаний запит Луцькою ОДПІ правомірно було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача згідно із оскаржуваним наказом від 10.10.2014 року № 2220.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Марлін» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 697085 (а. с. 44), з 13.02.2012 року знаходиться на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.02.2012 року № 199 (а. с. 45).
04.08.2014 року за № 11111/10/03-18-15-01 Луцькою ОДПІ було направлено письмовий запит ТзОВ «Марлін», яким відповідач просив надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту документальне підтвердження задекларованого податкового зобов'язання та податкового кредиту в поданій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року - червень 2014 року та документальне підтвердження витрат, які відображені в поданій податковій декларації з податку на прибуток за 2011 - 2013 роки (а. с. 9).
ТзОВ «Марлін» листом від 01.09.2014 року № 01-09 повідомило Луцьку ОДПІ про відмову у наданні копій документів у зв'язку із відсутністю у запиті підстав для його направлення (а. с. 10-12).
10.10.2014 року Луцька ОДПІ прийняла наказ № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно з яким у зв'язку із ненаданням ТзОВ «Марлін» документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01 та на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 ПК України було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 13.10.2014 року, тривалістю 5 робочих днів, щодо показників задекларованих у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2011 - 2013 роки та з податку на додану вартість за січень 2011 року - червень 2014 року (а. с. 24).
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі наказу, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього ж Кодексу визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як передбачено пунктом 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 9, 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245, визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Згідно із пунктом 12 цього ж Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
На думку суду, письмовий запит Луцької ОДПІ від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01 (а. с. 9) взагалі не містить фактів, які свідчать про порушення позивачем податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, відтак, суд погоджується із доводами платника податків про те, що у зв'язку із складенням вказаного запиту з порушенням вимог, визначених чинним законодавством України (зокрема, пункту 73.3 статті 73 ПК України, пунктів 9, 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245), позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, а у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу від 10.10.2014 року № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Суд не бере до уваги додаткові пояснення представника відповідача щодо фактичних підстав направлення запиту від 04.08.2014 року № 11111/10/03-18-15-01 (а. с. 78), оскільки на їх підтвердження не надано жодних доказів, а у вказаному запиті відсутні будь-які факти, які свідчать про порушення позивачем податкового та іншого законодавства.
Крім того, судом також встановлено, що окремі податкові періоди (грудень 2011 року, лютий 2013 року, березень 2013 року) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були перевірені Луцькою ОДПІ в ході проведення документальних позапланових виїзних перевірок, що підтверджується актами Луцької ОДПІ від 19.03.2012 року № 138/23-3/20831329 (а. с. 47-52), від 03.06.2013 року № 3083/15.3/20831329 (а. с. 53-63), довідкою Луцької ОДПІ від 17.09.2013 року № 679/15-1/20831329 (а. с. 64-74), проте, відповідач не довів необхідності проведення перевірки за цими періодами згідно із оскаржуваним наказом, так само як і не довів правомірності призначення перевірки за оскаржуваним наказом за податкові періоди до постановлення ТзОВ «Марлін» на податковий облік в Луцькій ОДПІ (тобто, до лютого 2012 року).
Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування наказу Луцької ОДПІ від 10.10.2014 року № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73,08 грн., сплачений платіжним дорученням № 308 від 07.10.2014 року (а. с. 2).
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 10 жовтня 2014 року № 2220 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлін» судовий збір в розмірі 73 гривні 08 копійок (сімдесят три гривні вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх
Постанова складена у повному обсязі 12 листопада 2014 року