22 квітня 2014 р. справа № 804/3232/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
за участю сторін:
представників позивача Жикіної А.Б., Шкарбан Т.В.
представника відповідача Задорожної А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування рішень, -
28 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» (далі - ТОВ «Торговий Дім Профіль України», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості за № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р. Дніпропетровської митниці міндоходів України;
- повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 2-7).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 146-160), в яких адміністративний позов не визнав, та зазначив, що посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів України, відповідно до п.4.1 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності у підтверджуючих документах усіх відомостей у кількісному виразі, використаних позивачем при обчисленні митної вартості товару. У результаті такого контролю було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Проведено консультації декларанта з митним органом. Декларантом були надані додаткові документи, але було виявлено, що заявлена митна вартість товару нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача. Також декларант повідомив, що будь-які інші документи надаватись не будуть. У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності не були в достатній мірі усунуті та належним чином обґрунтовані, відповідачем було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості за № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 року. За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МК України встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,79 дол. США/кг, рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД від 04.10.2013 р. за № 125130005/2013/162407, у наближеній до митного оформлення час, становить 0,87 дол. США/кг. З урахуванням викладеного, посадова особа митниці, на думку відповідача, правомірно прийняла оскаржувані рішення.
Заслухавши позицію сторін, враховуючи пояснення представника позивача, викладені у позовній заяві та враховуючи позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судом встановлено, що 10.12.2012 р. між ТОВ «Торговий Дім Профіль України» (Україна) (покупець) та «Shandong Huayun New Material Co., Ltd.» (Китай) (продавець) укладено контракт купівлі-продажу за № HNM2012/12/10, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити прокат плоский оцинкований гарячим способом (товар) по цінам, у кількості та номенклатурі, якості, на умовах, зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною контракту (а.с. 46-51).
Відповідно до додатку № 17 від 08.08.2013 р. до контракту купівлі-продажу № HNM2012/12/10 сторони погодили умови, кількість, якість, характеристики та ціну поставки товару, а саме: прокат плоский оцинкований гарячим способом марки DX51D+Z (1.0226+Z) відповідно до стандарту EN 10346:2009, вагою (нетто) 300 (+/-10%) мт, вартістю 219275,00 (+/-10%) дол. США (а.с. 43-45).
29.10.2013 р. о 13 годині 50 хвилин до митного органу - митний пост «Дніпропетровськ-лівобережний» для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару уповноваженою особою позивача було надана митна декларація від 29.10.2013р. за № 110100000.2013.234216.
При цьому, митна вартість товару позивачем була заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України у розмірі 0,79 дол. США/кг.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 МК України, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Відповідно до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Крім того, відповідно до положень ст. 335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні залізничним транспортом:
а) транспортні (перевізні) документи;
б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;
в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);
г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.
Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження то ару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
29.10.2013 р. о 13 годині 50 хвилин, до митного органу - митний пост «Дніпропетровськ-лівобережний» для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару уповноваженою особою позивача було надано наступні документи, про що зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2013 р. за № 110100000/2013/00602 (а.с. 43-44):
- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 03.12.2012 р.;
- залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 23.10.2013р. за № 40683799;
- коносамент від 11.09.2013 р.;
- довідка транспортних витрат від 17.10.2013 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) від 06.09.2013р. за № HYS;
- пакувальний лист від 06.09.2013 р.;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору за № 17 від 08.08.2013 р.;
- зовнішньоекономічний договір за № HNM2012/12/10 від 10.12.2012 р.;
- договір перевезення від 13.05.2013 р. за № 966;
- довідка Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна від 07.10.2013 р. за № 32;
- довідка про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 11.09.2013р. за № 2761;
- резервна позиція № 915 від 26.07.2001 р.;
- сертифікат про походження товару ССРІ від 08.09.2013 р.;
- сертифікат якості від 06.09.2013 р. за № 0027;
- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 28.10.2013 р. за № 110100000/0733;
- митна декларація від 29.10.2013 р. за № 110100000.2013.234216.
Пунктом 2.3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012р. за № 599, якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.
При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 МК України, контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Згідно із ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Згідно ст. 254 МК України, декларант повинен забезпечити переклад документів.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Уповноваженою особою митного органу - митний пост «Дніпропетровськ-лівобережний» відповідно до положень ст. 54 МК України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни,що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у результаті якого встановлено:
- у відповідності до п. 6.1 контракту від за № HNM2012/12/10 від 10.12.2012р.: «Поставляемый товар должен сопровождаться следующими документами на английском языке: копия экспортной декларации, прейскурант, заверенный печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, калькуляцию себестоимости товара, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, коммерческое предложение на закупку оцинкованой стали в рулонах, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица»; перелічені документи відсутні;
- товар постачається на умовах FOB Qingao; згідно договору перевезення від 13.05.2013р. за № 966 підприємству було надано послуги з вантажно-розвантажувальних робіт та інших супутних послуг; у відповідності до «Інкотермс-2000» поставка на FOB завершена, коли товар перейшов через поручні судна; тобто, у митну вартість товару повинна бути врахована вартість навантаження на судно; за даними довідки про транспортні витрати від 17.10.2013р. за № 1743 зазначено, що у вартість товару врахована тільки поставка у порт відвантаження, що не відповідає вимогам ст. 53 МК України.
У порядку проведення консультацій з декларантом згідно вимог ст. 53 МК України представника ТОВ «Торговий Дім Профіль України» зобов'язано протягом 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи, про що на митній декларації від 29.10.2013р. за № 110100000.2013.234216 вчинено відповідний напис:
- копію експортної декларації;
- прейскурант, завірений печаткою та підписом відповідальної особи;
- калькуляцію собівартості товару, завірений печаткою та підписом відповідальної особи;
- комерційну пропозицію на закупку оцинкованої сталі у рулонах, завірений печаткою та підписом відповідальної особи;
31.10.2013р. декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи:
- рахунок про транспортні послуги від 18.10.2013р. № UAIM0243549;
- прайс-лист;
- висновок ДП «Держзовнішінформ» від 25.10.2013р. за № 9/544;
- розрахунок ціни (калькуляцію) від 06.09.2013р.;
- комерційна пропозиція;
- копія експортної митної декларації країни відправлення.
В рамках проведення консультацій, за результатами розгляду додатково наданих до митного оформлення документів, відповідачем проінформовано позивача 31.10.2013р. про наступне:
- шляхом обчислення за інформацією країни експорту (копія експортної митної декларації країни відправлення) сума транспортних витрат обчислюється на рівні 61,16 дол. США/т; надана в калькуляції собівартість товару вартість транспортування складає 20,00 дол. США/т, що не відповідає зазначеній інформації країни експорту;
- відповідно до п.6.1 договору перевезення від 13.05.2013 р. за № 966, наданого декларантом до митного оформлення, оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставлено рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору; рахунок про надання транспортних послуг № UAIM0243549 датовано 18.10.2013 р.;
- відповідно до умов п.6.1 договору перевезення від 13.05.2013р. за № 966, наданого декларантом до митного оформлення, для підтвердження митної вартості заявленого товару необхідно подання банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за рахунком від 18.10.2013р. № UAIM0243549;
- наявна невідповідність умов оплати за договором щодо надання транспортних послуг від 13.05.2013р. за №966, наданого декларантом до митного оформлення (оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставлено рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору) та рахунком від 18.10.2013р. № UAIM0243549 (підлягає оплаті 17.11.2013 р.);
- номер контейнеру (EMCU1447984), зазначений у копії експортної митної декларації країни відправлення, не відповідає інформації щодо номеру контейнера, зазначеній у інших товаросупровідних документах (ECMU1447984);
- відповідно до умов оплати, зазначених у прайс-листі виробника товару від 08.08.2013р., наданого декларантом до митного оформлення, за поставкою передбачена 100% передплата у два етапи: 5% передоплата до виробництва та 95% оплата балансу за 10 днів до приходу судна до порту доставки;
- відповідно до умов оплати, зазначених у прайс-листі виробника товару від 08.08.2013р., наданого декларантом до митного оформлення, для підтвердження митної вартості заявленого товару необхідно подання банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати оцінюваного товару;
- наявна невідповідність умов оплати, що зазначені у доповненні від 08.08.2013р. № 17 до зовнішньоекономічного договору за № HNM2012/12/10 від 10.12.2012 р. (оплата здійснюється в два етапи: перший етап - передоплата у сумі 10963,75 дол. США у відповідності з проформою інвойсом № HYS-13017IN впродовж 5 банківських днів від дати отримання проформи інвойсу, другий етап - оплата здійснюється частинами у відповідності до комерційних рахунків, виставлених на кожну партію товару (№ HYS-13017-IN, № HYS-13017-2IN, № HYS-13017-3IN) у термін до 31.01.2014 р.; передоплата здійснена на першому етапі розрахунків, враховується при оплаті за комерційним рахунком № HYS-13017-3IN) та прайс-листі виробника товару від 08.08.2013 р. (100% предоплата у два етапи: 5% передоплата до виробництва та 95% оплата балансу за 10 днів до приходу судна до порту доставки).
При цьому у рамках проведення консультацій декларанту роз'яснено, що декларант має право за власним бажанням може надати будь-які інші додаткові, наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до положень п. 6 ст. 53 МК України.
04.11.2013 р. декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи:
- угода про надання відстрочки оплати від 18.10.2013 р.;
- копія експортної митної декларації країни відправлення.
В рамках проведення консультацій, за результатами розгляду додатково наданих до митного оформлення документів, відповідачем проінформовано позивача про наступне:
- відповідно до п. 6.1 договору перевезення від 13.05.2013 р. за № 966, наданого декларантом до митного оформлення, оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставлено рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору; угода про надання відстрочки оплати від 18.10.2013 р. до договору перевезення від 13.05.2013 р. за № 966, надана декларантом, не передбачена п.6.1 цього договору; у даній угоді зазначено, що вона є листом про відстрочку, окремим від основного договору, що унеможливлює її використання для обґрунтування відсутності оплати за договором від 13.05.2013 р. за № 966.
При цьому у рамках проведення консультацій декларанту роз'яснено, що декларант має право за власним бажанням може надати будь-які інші додаткові, наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до положень п. 6 ст. 53 МК України, а також повідомлено про сплив терміну надання додаткових документів за даним митним оформленням.
07.11.2013 р. декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи:
- доповнення від 07.11.2013 р. до договору від 13.05.2013 р. за № 966.
Крім того, 07.11.2013 р. декларант повідомленням від 07.11.2013р. за № 01-579 відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до вимог ст. 53 МК України.
В рамках проведення консультацій, за результатами розгляду додатково наданих до митного оформлення документів, відповідачем 08.11.2013 р. проінформовано позивача про наступне:
- дата митної декларації № 110100000/2013/234216 - 29.10.2013р., дата інвойсу № UAIM0243549 - 18.10.2013 р., дата підписання наданого декларантом доповнення до договору від 13.05.2013 р. за № 966 - 07.11.2013р., тобто після надання зазначеної митної декларації органу доходів і зборів;
- рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,79 дол. США/кг, рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД від 04.10.2013 р. за № 125130005/2013/162407, у наближеній до митного оформлення час, становить 0,87 дол. США/кг.
Відповідно до п. 2.4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599 ДМВ, на паперовому носії надається декларанту або уповноваженій ним особі для ознайомлення з таким записом. Декларант або уповноважена ним особа після ознайомлення зазначає час, дату, прізвище та проставляє підпис.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення.
Згідно з п. 2.5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599, у разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.
При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом.
Представник позивача направив до митного органу відповідь на електронне повідомлення, у якій зазначив про неможливість надати відповідачу витребувані документи та про незгоду із запропонованим відповідачем коригуванням митної вартості.
При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 р. за № 598 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); послідовність застосування методів визначення митної та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також посадовою особою зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу України.
Враховуючи, на думку відповідача, розбіжності у наданих до митного оформлення документах, відсутність обґрунтувань таких розбіжностей, у зв'язку із відмовою декларанта надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п.6 ст. 53 МК України, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р.
У вищезазначеному рішенні про коригування митної вартості за № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р. зазначено про те, що при визначенні митної вартості товару № 1 неможливо було застосувати методи 2 а), 2 б), так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, враховуючи положення ст.ст. 59,60,61 МК України; методи на основі віднімання 2 в) та додавання 2 г) вартості (ст.ст. 62,63 МК України) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню; митну вартість товару № 1, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ) - резервний метод, що ґрунтується на раніше визнаній митній вартості від 04.10.2013р. за № 125130005/2013/162407.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із п. 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 р. за № 599, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
За результатами перевірки митної декларації від 29.10.2013 р. за № 110100000.2013.234216, а також інших документів, наданих декларантом - представником ТОВ «Торговий Дім Профіль України», після проведення з декларантом консультацій, провідним інспектором митного посту «Дніпропетровськ-лівобережний» Чубаровим А.С. прийнято оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2013 р. за № 110100000/2013/00602, у якій у якості підстави відмови у прийнятті митної декларації зазначено про те, що митним органом винесене оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 08.11.2013 р. за № 110100000/2013/200500/1 на підставі ч.6 ст.54, ст. 55 МК України (а.с. 43-44).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Положеннями ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Положеннями ст. 59 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу, визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Згідно із положеннями ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Відповідно до положень ст. 62 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.
При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу або виду" повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини;
2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат;
3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.
Згідно із положеннями ст. 63 МК України, для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) .
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З урахуванням відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митного органу, відповідно до п.5 ст. 54, ст. 55 МК України, правомірно застосувала метод 2 г відповідно до ст. 64 МК України.
Згідно із ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті";
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно із ст. 256 МК України, відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі, інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначив позивач, що вбачається з матеріалів справи, відповідач обрав резервний метод визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на наявність у нього інформації, щодо розмитнення товару за митною декларацією від 04.10.2013р. за № 125130005/2013/162407, відповідно до якої суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснив митне оформлення подібного товару за ціною 0,87 дол. США/кг.
З приводу застосування відповідачем декларації від 04.10.2013 р. за №125130005/2013/162407, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» визначено, що графа 43 «Метод визначення митної вартості», заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом».
У графі № 43 даної декларації не зазначений метод за яким оформлювався даний товар.
Також, за даною декларацією здійснювалося оформлення товару на умовах CIF («Інкотермс-2000»), тобто у вартість товару були враховані витрати на транспортування та страхування. Позивач, у свою чергу, здійснював оформлення товару на умовах FOB, CN Qingdao («Інкотермс-2000»).
Таким чином, відповідач при застосуванні даної декларації не взяв до уваги суттєві чинники щодо характеристик та поставки товару.
У графі 31 вантажні місця та опис товарів міститься інформація щодо розмитнення іншого товару, іншого обсягу поставки (ваги).
Так, за декларацією від 04.10.2013 р. за №125130005/2013/162407 розмитнювався наступний товар: сталь оцинкована (прокат) холоднокатана у рулонах, методом гарячого занурення, розміром 0,30 мм х 1000 мм, марка сталі DXS1D+Z, покриття цинком 35 г/м2, в той час як позивачем розмитнювався товар з іншими характеристиками, а саме: прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинку (плакований) шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGCC, ступінь покриття Zn60 г/м2, ширина 1000 мм.
Відповідач припустив, що дані товари є однаковими, у зв'язку із чим використав резервний метод визначення вартості товару, та прийняв оскаржувані рішення, якими збільшив митну вартість товарів, які імпортувались позивачем з 0,79 дол. США/кг до 0,87 дол.США/кг
Вирішуючи питання щодо заявлення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № HNM2012/12/10 від 10.12.2012 р. був укладений позивачем з безпосереднім виробником продукції (товару), який має право визначати вартісні показники продукції, що ним виробляється та експортується з урахуванням рівня світових цін.
Вартість продукції (товару), що імпортується за вищезазначеним Договором відповідно до його умов підлягає попередній 100% оплаті, що було виконано позивачем, та про що відповідачу надані відповідні докази.
Позивачем при формуванні митної вартості імпортованого товару враховані усі належні витрати щодо його закупівлі та транспортуванню.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю товарів виключно за наявності обґрунтованих підстав, вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно переліку відповідно до умов, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 Митного кодексу України). За правилами статті 264 Митного кодексу України якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина 11 статті 264 Митного кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства було подано відповідачу усі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої позивачем митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення відповідача щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є передчасним.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час формування Рішення про коригування митної вартості товарів за № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р. зазначено, що перший метод неможливо застосувати. Також, неможливо застосувати другорядні методи, оскільки у відповідача відсутні дані щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, скориговані відповідно до умов поставки та партії товару (кількості), відсутні дані, необхідні для проведення розрахунків (мету визначення митної вартості на основі віднімання та додавання (обчислена вартість) вартості). Тому, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості, однак, загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не повинні розцінюватися як достатні доводи обґрунтованості прийнятого Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів, тому, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 290 від 27.02.2014 р. (а.с. 121).
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду відповідно до частини задоволених судом позовних вимог в сумі 73,08 грн. підлягає поверненню.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25 квітня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00602 від 08.11.2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" (код ЄДРПОУ 35203742, індекс 49022, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, будинок 6 "Б", 3-й поверх, офіс 30) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійо).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2014 року.
Суддя С. В. Прудник