23 жовтня 2014 р. Справа № 9104/10430/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Глушка І.В.,
суддів Большакової О.О., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 28.11.2011 р. про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення заборгованості, -
встановив :
Постановою Борщівського районного суду від 25 серпня 2011 року частково задоволено позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України ''Про соціальний захист дітей війни'', із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', починаючи з 20 січня 2011року - протиправною. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України '' Про соціальний захист дітей війни'', починаючи з 20 січня 2011року з урахуванням ст.28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' та виплачених сум.
17.11.2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду із заявою, в якій просить роз'яснити, чи є юридичні факти : прийняття Верховною радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України ''Про Державний бюджет України на 2011 рік'' від 14.06.2011 року № 3491-VI та прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови ''Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету'' від 06.07.2011 року № 745 обставиною для припиненням права на отримання пенсії у розмірах, передбачених постановою суду.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 28.11.2011 р. у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення постанови Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2011 року в справі № 2-а-5140/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про нарахування та виплату з 20 січня 2011 року підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України '' Про соціальний захист дітей війни'' відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви Пенсійного фонду, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Борщівського районного суду від 25 серпня 2011 року в справі № 2-а-5140/11 є зрозумілою і не припускає різного тлумачення, а роз'яснення нормативних актів не належить до компетенції суду.
Крім того, вказана постанова не набрала законної сили, оскільки справу № 2-а-5140/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 05.09.2011 року за вих.№32890 направлено для розгляду Львівському апеляційному адміністративному суду.
Ухвалу суду оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Вважає, що ухвала є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких мотивів.
В силу ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Слід зазначити, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Так, надаючи правову оцінку матеріалам справи, колегія суддів приходить до переконання, що постанова Борщівського районного суду від 25 серпня 2011 року в справі № 2-а-5140/11 є зрозумілою і не припускає різного тлумачення, а роз'яснення нормативно-правових актів, на які посилається відповідач, не належить до компетенції суду.
Крім того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2012 року по справі № 104606/12/9104 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задоволено частково.
Постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 серпня 2011 року у справі № 2а-5140/11/1902 - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року включно, із урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року включно, із урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених за цей період сум.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постанову звернено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Слід зазначити, що постанова суду апеляційної інстанції від 02.07.2012 року набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Відтак, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили, тому в силу ч.2 ст.14 КАС України вона є обов'язковою до виконання.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 28.11.2011 р. про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення постанови по справі № 2а-5140/11 (6а-38/11) - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
Т.І. Шинкар