12 листопада 2014 р. Справа № 804/18336/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Риженко О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до суду, -
07 листопада 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Дніпрозержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити позивачеві ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду; визнати незаконним та скасувати наказ суб'єкта владних повноважень - Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області - за № 47 о/с від 22.03.2011р. в частині звільнення в запас збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_1 (Т-630065) начальника відділення кримінальної міліції у справах дітей Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління; визнати незаконним та скасувати наказ суб'єкта владних повноважень - Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області - за №297 від 14.02.2011р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дніпродзержинського МУ та Заводського РВ ДзМУ ГУМВС» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» ( за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ начальника ВКМСД Заводського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1; зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області - поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділення кримінальної міліції у справах дітей Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України у Дніпропетровській області; зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Дніпродзержинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 березня 2011р. по 22 березня 2012 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 р. провадження по даній справі було відкрито, справа була призначена до розгляду та зобов'язано позивача надати докази поважності пропуску строку звернення до суду.
В судове засідання, призначене на 12 листопада 2014 року з'явився позивач та його представник, відповідач -1 та відповідач-2 до зали судового засідання їх представників не направили, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.
В тексті адміністративного позову позивачем було заявлено клопотання, відповідно до якого він просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду з цим позовом посилаючись на те, що про своє звільнення позивач довідався 22.03.2011р. та цього ж дня отримав трудову книжку, однак у зв'язку із притягненням його до кримінальної відповідальності і тривалим розглядом у суді кримінальної справи відносно нього, він не міг своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом. Також позивач посилається і на те, що у зв'язку з важким матеріальним становищем він не мав змоги своєчасно найняти та оплатити послуги спеціаліста в галузі права, який склав би йому адміністративний позов, а тому вважає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Розглянувши матеріали вищенаведеного адміністративного позову та клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом, дослідивши додані до неї документи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача суд не знаходить підстав для визнання поважними наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з даним позовом та визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих суду документів, позивач довідався про своє звільнення 22.03.2011р. та цього ж дня отримав трудову книжку, про що зазначено самим позивачем у позові.
Тобто, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як на поважну причину пропуску строку позивач посилається на те, що пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із притягненням його до кримінальної відповідальності і тривалим розглядом у суді кримінальної справи відносно нього, а тому не міг своєчасно звернутися до суду з цим адміністративним позовом, при цьому, також вказує і на те, що у зв'язку з важким матеріальним становищем не мав змоги найняти та оплатити послуги спеціаліста в галузі права, який склав би йому адміністративний позов.
Однак, зазначені вище обставини не можуть бути прийняті судом як обґрунтована підстава для визнання поважними причин поважними пропуску строку звернення до суду, обставини щодо притягнення його до кримінальної відповідальності і тривалий розглядом кримінальної справи не перешкоджали позивачеві звернутися з адміністративним позовом до суду у строк, встановлений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також є безпідставними і посилання позивача на те, що він не мав змоги найняти спеціаліста в галузі права, який би склав йому адміністративний позов та оплатити його послуги, з огляду на те, що позивач зважаючи на термін його роботи в органах внутрішніх справ (з 1999 р. по 2011 р.), у даному випадку, є сам фахівцем в галузі права та мав можливість самостійно, без сторонньої допомоги, скласти відповідний адміністративний позов.
Позивач в судовому засіданні підтримав клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та поновлення позивачеві ОСОБА_1 процесуального строку звернення до адміністративного суду, додатково повідомивши суд про неможливість вчасного подання зазначеного адміністративного позову з огляду на погіршення стану його здоров'я та перебування на лікуванні в медичній установі, у зв'язку з чим надав для долучення до матеріалів справи довідки № 16 та копію епікризу №333, а також про наявність погроз з боку органів прокуратури та його колишнього керівництва про його арешт у випадку звернення з позовом до суду.
При цьому, критичне ставлення викликає у суду посилання позивача на зазначені вище обставини, надані в обґрунтування заявленого клопотання, оскільки, по-перше, з довідки №16, долученої до матеріалів справи, чітко вбачається, що позивач знаходився на лікуванні з 15.02.2011 р.. по 01.03.2011 року в денному терапевтичному стаціонарі 1-ої міської поліклініки з діагнозом «Виразкова хвороба вперше виявлена, стадія загострення», а позов до суду ним було подано 07.11.2014 року, що підтверджується відповідним штампом Дніпропетровського окружного адміністративного суду на примірнику позовної заяви, та не пояснює трьохрічну бездіяльність ОСОБА_1 з приводу оскарження, на його думку протиправних наказів про звільнення; а по-друге - посилання позивача на вкрай тяжке погіршення його здоров'я у зв'язку з відкритою у відношенні нього кримінальною справою, спростовується доданим позивачем та долученим до матеріалів справи епікризом №333, з тексту якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 був виписаний з покращенням самопочуття та з рекомендацією щодо нагляду терапевта.
При цьому суд зауважує, що, дотримання дієти та режиму харчування, рекомендованих тим же епікризом, сумнівно могло стати на заваді звернення до суду з боку позивача у випадку дійсного порушення його законних прав та інтересів внаслідок винесення оскаржуваних наказів.
Аналогічно критичне ставлення викликає у суду також посилання позивача як на залякування його з боку органів прокуратури та колишнього керівництва Дніпродзержинсського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, не доведене будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України, так і зауваження ОСОБА_1 в судовому засіданні, що, передусім, у випадку звернення до суду його цікавить кінцевий результат, а саме: поновлення на роботі в органах внутрішніх справа, який, на думку позивача був неможливим без закриття за реабілітуючими підставами кримінальної справи відносно позивача у зв'язку із декриміналізацією частини 3 статті 364 КК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позивача в обґрунтування заявленого клопотання наведені в адміністративному позові та озвучені позивачем в судовому засіданні, додатково звернувши увагу суду на дію Анти-терористичної операції та можливу корить для країни, яку міг би принести позивач - ОСОБА_1, поновлений на посаді начальника відділення кримінальної міліції у справах дітей Заводського районного відділу Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України у Дніпропетровській області, не пояснивши при цьому та не обґрунтувавши будь-яким належними та допустимими доказами саму можливість наявності факту такої користі в умовах Анти-терористичної операції з боку позивача на зазначеній посаді.
Інших причин поважності пропуску строку звернення з даним позовом до суду позивачем у позові не наведено та відповідних доказів, безпосередньо, у судовому засіданні позивачем та його представником не надано.
При цьому, судом враховується і те, що позивач довідався про порушення свого права 22.03.2011р. та цього ж дня отримав трудову книжку, однак з позовом до суду звернувся лише 07.11.2014р., тобто після спливу більше трьох років.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.ст.6,13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має також право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд надав можливість позивачу у справі - ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист шляхом участі у судовому засіданні, призначеному на 10 листопада 2014 року та надання необхідних доказів в обґрунтування своєї позиції, щодо поважності причин пропуску звернення до суду.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що з досліджених судом наданих документів вбачається, що з моменту отримання трудової книжки - 22.03.2011р. по день звернення до суду з позовом - 29.10.2014р. сплинуло більше 3-х років, тоді як строк звернення до суду з даним позовом згідно ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений місячний строк з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права, достатніх підстав для визнання поважності причин пропуску звернення до суду з даним адміністративних позовом позивачем суду не надано.
Відтак, суд, керуючись ст.55 Конституції України, ст. ст.6, 13 Європейської Конвенції та з урахуванням ст. ст.10, 11 КАС України, суд не вбачає правових підстав для надання переваг будь-якій із сторін адміністративного процесу, в тому числі і позивачу шляхом безпідставного поновлення його права на звернення до суду з даним адміністративним позовом, враховуючи недоведеність будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
Отже, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску звернення до суду ОСОБА_1 не є поважними, а отже вважає за необхідне в задоволенні клопотання позивача - відмовити, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Дніпрозержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів від 22.03.2011 р. №47; від 14.02.2011 р. №297 та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, п.9 ч.1 ст.155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання позивача щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Дніпрозержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів від 22.03.2011 р. №47; від 14.02.2011 р. №297 та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова