30 жовтня 2014 рокусправа № 811/3790/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року по адміністративній справі
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач Приватне акціонерне товариство "Кіровоградтурист" (далі по тексту - ПАТ "Кіровоградтурист") звернувся з позовом до суду до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування винесених 05.09.2013 року податкового повідомлення-рішення №0001741504, яким за затримку сплати грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб зобов'язано сплатити штраф в сумі 122294,80 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001751504, яким за затримку сплати узгодженого платежа з земельного податку нараховано штраф в сумі 2005,30 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001741504 від 05.09.2013 року в частині визначення штрафної санкції в сумі 32085,24 грн., на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 316,05 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з питань дотримання граничних строків оплати узгодженого податкового зобов'язання плати за землю, за результатами якої 21.08.2013 року складено акт №000002/15-04/02593820, яким встановлено факт порушення позивачем термінів сплати узгодженого податковим органом зобов'язання плати за землю.
На підставі акту перевірки податковим органом прийняті 05.09.2013 року податкові повідомлення-рішення №0001741504, № 0001751504, якими позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 122294,80 грн., та 2005,33 грн. відповідно за затримку оплати податку за землю.
Оскаржені в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.
Відповідно до приписів п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.54-2 ст.54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно п. 287.3 ст. 298 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З матеріалів справи видно, що позивач самостійно визначив грошові зобов'язання за платежем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012, 2013 роки), але зазначені грошові зобов'язання в передбачені Податковим Кодексом терміни ним не сплачені.
Викладене свідчить, що податковим органом правомірно нараховані за результатом камеральної перевірки штрафні санкції за несплату самостійно нарахованих платежів орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по податковому повідомленню-рішенню №0001751504 в сумі 2005,30 грн.
Із матеріалів справи видно, що відповідачем окрім штрафних санкцій, нарахованих на суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного вищезазначеними податковими деклараціями, здійснено нарахування штрафних санкцій на суми грошового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 23.07.2012 року №0001390153 (а.с. 64) та від 05.09.2013 року (а.с. 66), що підтверджено розрахунком (а.с. 90).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2012 року №0001390153, та судове рішення не набуло законної сили у відповідача були відсутні правові підстави вважати, що сума грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2012 року №0001390153 є узгодженою, а отже відсутні підстави для здійснення нарахування позивачу штрафних санкцій у зв'язку з їх несплатою по податковому повідомленню-рішенню №0001741504 на суму 32085,24 грн.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова