23 жовтня 2014 рокусправа № 804/13970/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/13970/13-а за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Амургазбуд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
В жовтні 2013 року Акціонерне товариство закритого типу "Амургазбуд" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001622260 від 20.05.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 72 616,25,00 грн., в тому числі 58 093,00 грн. за основним платежем та 15 412,00 грн. за нарахованими штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001832260 від 31.07.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 75 195,75 грн., в тому числі 61 648,00 грн. за основним платежем та 13 547,75 грн. за нарахованими штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявні у них первинні документи в повній мірі підтверджують факт придбання товарів та послуг у ТОВ «Лігран» і ТОВ «Транс-Атлантіка-Сервіс» та використання їх у господарській діяльності АТЗТ "Амургазбуд".(том 1 а.с.2-21)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов акціонерного товариства закритого типу "Амургазбуд" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. за № 0001622260 та від 31.07.2013р. за № 0001832260 - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.05.2013р. за № 0001622260 (форми "Р"), яке було прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська відносно акціонерного товариства закритого типу "Амургазбуд".
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013р. за № 0001832260 (форми "Р"), яке було приняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська відносно акціонерного товариства закритого типу "Амургазбуд".
Рішення суду обґрунтовано тим, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами. (том 2 а.с.36-43)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що по взаємовідносинам як з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», так і з ТОВ «Лігран» недостатньо наданих первинних документів для належного підтвердження факту здійснення господарських операцій. Судом не враховано, що вказані контрагенти взагалі не мають зареєстрованих за ними транспортних засобів, а за результатами зустрічних перевірок вказаних підприємств встановлено відсутність у них виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про нереальність господарських операцій. (том 2 а.с.49-52).
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку АТЗТ "Амургазбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01.02.2012 р. по 31.05.2012 р. та ТОВ «Лігран» за періоди з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р., з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р., з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., за результатами якої складено акт № 1010/22-6/3329739 від 03.04.2013 р. (том 1 а.с.26-57).
Перевіркою встановлено порушення:
- п.п.14.1.27 ст. 14, ст.ст. 138, 140, 142, 143 ПК України, внаслідок чого витрати за 4 квартал 2011 року та за 1-3 квартали 2012р. АТЗТ "Амургазбуд" завищено в сумі 290 465,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 32 500,00 грн., за 1 вартал 2012 року у сумі 46 165,00 грн., за 2 квартал 2012 сумі 145 135,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 66 665,00 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року та 1-3 квартали 2012 р. складає 61 648,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 7 475,00 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 9 695,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 30 478,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 14 000,00 грн.;
- ст. 185, ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по операціям з придбання (робіт, послуг) від ПП "Транс-Атлантіка Сервіс", ТОВ "Лігран"на суму 58093,00 грн., у т.ч. грудня 2011р. сума ПДВ у розмірі 6 500,00 грн., березня 2012 року розмірі 9 233,00 грн., квітня 2012р. сума ПДВ у розмірі 8 363,00 грн., травня 2012р. сума ПДВ у розмірі 20 664,00 грн., серпня 2012р. сума ПДВ у розмірі 13 333,00 грн., що звело до заниження податку на додану вартість на суму 58 093,00 грн., у т.ч. грудня 2011р. сума ПДВ у розмірі 6 500,00 грн., березня 2012р. сума ПДВ у розмірі 9 233,00 грн., 2012р. сума ПДВ у розмірі 8 363,00 грн., травня 2012р. сума ПДВ у розмірі 20664,00 грн., серпня 2012р. сума ПДВ у розмірі 13 333,00 грн.;
- ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки нереальності здійснених операцій з ТОВ "Куб-газ", ПП "ЖСВ", КП "Теплоенерго".
Позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які за наслідками їх розгляду були залишені Відповідачем без змін. (том 1 а.с.58-65).
На підставі вказаного акту перевірки прийнято:
- повідомлення-рішення форми "Р" № 0001622260 від 20.05.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 72 616,25 грн., в тому числі 58 093,00 грн. за основним платежем та 14 523,25 грн. за нарахованими штрафними санкціями; (том 1 а.с.24)
- податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001632260 від 20.05.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 77 060,00 грн., в тому числі 61 648,00 грн. за основним платежем та 15 412,00 грн. за нарахованими штрафними санкціями. (том 1 а.с.22).
Не погодившись із винесеним податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач скористався досудовим порядком їх оскарження та подав на них скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, рішенням якого від 23.07.2013 р. № 1282/10/10-25 податкове повідомлення-рішення № 0001632260 від 20.05.2013 р. було скасоване в частині суми штрафної санкції у розмірі 1864,25 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001622260 від 20.05.2013 р. було залишене без змін. (том 1 а.с.66-70)
З огляду на результати розгляду скарги податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001832260 від 31.07.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 75 195,75 грн., в тому числі 61 648,00 грн. за основним платежем та 13 547,75 грн. за нарахованими штрафними санкціями. (том 1 а.с.76)
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням № 0001632260 від 20.05.2013 р. та податковим повідомленням-рішенням № 0001832260 від 31.07.2013 року, прийнятим за результатами розгляду скарги, Позивач оскаржив їх до Міністерства доходів і зборів України, відповідно до рішення якого від 28.08.2013 р. № 9863/6/99-99-10-01-15 скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишені без змін. (том 1 а.с.71-75)
Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001632260 від 20.05.2013 р. та № 0001832260 від 31.07.2013 року і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги АТЗТ "Амургазбуд", суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.
Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.
В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.
Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Лігран» і ТОВ «Транс-Атлантіка-Сервіс».
Між АТЗТ "Амургазбуд" (Покупець) та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (Постачальник) було укладено договір поставки товару від 10.02.2012р. за № 10/02-147, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар за ціною і у кількості, визначеній у відвантажувальних накладних. (том 1 а.с.166)
Крім того, між АТЗТ "Амургазбуд" (Замовник) та ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" (Підрядник) було укладено договір підряду від 15.03.2012р. за № 15/03-6, відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання своєчасно та якісно виконати роботи з передпродажної підготовки металопрокату та металопродукції, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. (том 1 а.с.206-207)
На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів було надано до суду копії рахунків-фактур від 29.02.2012р. за № 290215, від 26.03.2012р. за № 260357, від 31.05.2012р. за № 31052, від 05.04.2012р. за № 293, від 04.04.2012р. за № 213, від 23.03.2012р. за № 230319, від 14.03.2012р. за № 140303 від 28.05.2012р. за № 280564; копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012р., від 23.08.2012р. за 3 П-1, від 30.04.2012р. за № П-2, від 08.05.2012р. за № П-3, від 28.05.2012р. за № П-4; копії видаткових накладних від 10.02.2012р. за № 244, від 26.03.2012р. за № 1847, від 31.05.2012р. за № 1148, від 05.04.2012р. за № 293, від 06.04.2012р. за № 371, від 09.04.2012р. за № 500, від 10.04.2012р. за № 573, від 11.04.2012р. за № 644, від 04.04.2012р. за № 213, від 23.03.2012р. за № 168, від 14.03.2012р. за № 15; копії податкових накладних від 10.02.2012р. за № 244, від 26.03.2012р. за № 1726, від 31.05.2012р. за № 1156, від 05.04.2012р. за № 293, від 06.04.2012р. за № 371, від 09.04.2012р. за № 500, від 10.04.2012р. за № 573, від 11.04.2012р. за № 644, від 04.04.2012р. за № 213, від 23.03.2012р. за № 1615, від 14.03.2012р. за № 864, від 31.05.2012р. за № 1157; копії платіжних доручень від 29.02.2012р. за № 47, від 17.02.2012р. за № 36, від 30.03.2012р. за № 93, від 14.03.2012р. за № 67, від 31.05.2012р. за № 142, від 26.04.2012р. за № 116, від 25.06.2012р. за № 168, від 14.06.2012р. за № 155, від 26.07.2012р. за 3 189, від 12.07.2012р. за № 181, від 03.08.2012р. за № 204. Від 30.07.2012р. за № 200, від 16.08.2012р. за № 220, від 09.08.2012р. за № 217, від 25.09.2012р. за № 250, від 20.09.2012р. за № 243, від 12.09.2012р. за № 238, від 16.08.2012р. за № 221. (том 1 а.с.167-205, 208-228)
Між АТЗТ "Амургазбуд" (Замовник) та ТОВ «Лігран» (Виконавець) було укладено договір надання послуги від 23.11.2011р. за № 23/11-37, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити поставку вантажів Замовнику на території України. (том 1 а.с.166)
На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів було надано до суду копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.03.2012р. за № 1047, від 19.12.2011р. за № 488, від 14.08.2012р. за № 512, від 20.08.2012р. за № 629, від 27.04.2012р. за № 1602; копії ТН від 10.02.2012р., від 29.02.2012р., від 22.03.2012р., від 27.03.2012р., від 14.03.2012р., від 15.03.2012р., від 05.03.2012р., від 23.03.2012р., від 01.12.2011р., від 06.12.2011р., від 15.12.2011р., від 19.12.2011р., від 06.08.2012р., від 08.08.2012р., від 09.08.2012р., від 14.08.2012р., від 15.08.2012р., від 16.08.2012р., від 20.08.2012р., від 03.04.2012р., від 04.04.2012р., від 27.04.2012р., від 23.04.2012р., від 03.04.2012р,, від 18.04.2012р.; копії платіжних доручень від 27.02.2012р. за № 41, від 21.102.2012р. за № 37, від 17.02.2012р. за № 34, від 19.12.2011р. за № 268, від 05.03.2012р. за № 53, від 12.03.2012р. за № 54, від 30.03.2012р. за № 92. Від 14.03.2012р. за № 66, від 09.08.2012р. за № 216, від 03.08.2012р. за № 205, від 25.09.2012р. за № 251, від 31.08.2012р. за № 228, від 08.10.2012р. за № 263, від 04.10.2012р. за № 261, від 23.10.2012р. за № 283, від 18.10.2012р. за № 280. (том 1 а.с.233-250, том 2 а.с.1-32)
З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за виконані контрагентами Позивача - ТОВ «Лігран» і ТОВ «Транс-Атлантіка-Сервіс» - роботи.
Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних актів зустрічних звірок, поведених по ТОВ «Лігран» і ТОВ «Транс-Атлантіка-Сервіс», при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.
Разом з тим, дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаних контрагентів відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.
В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Крім того колегія суддів зазначає, що указані контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані як платники податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/13970/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 24 жовтня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко