23 жовтня 2014 рокусправа № П/811/172/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № П/811/172/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс" (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0000062350 від 24.01.2011 року в частині застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20 301 грн.; податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000042350 від 24.01.2011 р. яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 624 691, 00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 624 691,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 156 231 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податковий орган не мав правових підстав для застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій, оскільки їх застосування не було передбачено нормативно-правовим актами, які діяли до 01.01 2011 року, а їх нарахування в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях суперечить приписам ст. 58 Конституції України. (а.с.3-7)
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000062350 від 24.01.11 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20 301 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000042350 від 24.01.11 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 156 207, 70 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що з огляду на вчинення Позивачем податкового правопорушення до набрання чинності Податковим кодексом України, штрафні санкції до нього мають застосовуватися саме в розмірах, встановлених п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 10 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання. У зв'язку з тим, що податковим органом до ТОВ «Агроспецсервіс» були застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання відповідно до приписів п.123.1 ст.123 ПК України, то винесені Відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають частковому скасуванню частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.79-82)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала до суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначили, що відповідно до приписів п.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень чинними були приписи п.123.1 ст.123 ПК України, дії податкового органу по визначенню розміру штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими працівниками Відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Агроспецсервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася у період з 01.03.10 по 30.04.10, за результатами якої складено акт №17/23-50/23693922 від 10.01.2011 р. (а.с.23 - 60).
Перевіркою встановлено порушення:
- пп.7.4.1, 7.4.5, 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ: за квітень 2010 року на суму 48 998 грн., за травень 2010 року на суму 812 грн., за червень 2010 року на суму 27609 грн., за липень 2010 року на суму 44 236 грн., за серпень 2010 року на суму 5817 грн.;
- пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ: за квітень 2010 року на суму 48998 грн., за травень 2010 року на суму 812 грн., за червень 2010 року на суму 27609 грн., за липень 2010 року на суму 3785 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2010 року на суму 40451 грн., за серпень 2010 року на суму 5817 грн.;
- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 624 691 грн.;
- пп.7.7.2, пп.7.7.3, пп.7.7.4, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року на суму 534 805 грн.;
- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 18943 грн., в т.ч.: за липень 2010 року на суму 29607 грн., за серпень 2010 року на суму 55109 грн., за вересень 2010 року на суму 94227 грн.;
- пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено значення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року на суму 166 294 грн.
На підставі висновків вказаного Акту перевірки Відповідачем прийнято:
податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0000062350 від 24.01.2011 року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81 204 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 20 301 грн.(а.с.61);
податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000042350 від 24.01.2011 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 624 691, 00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 624 691,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 156 231 грн.(а.с.63).
Скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в частині нарахованих штрафних санкцій і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи частково адміністративний позов ТОВ «Агроспецсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на вчинення Позивачем податкового правопорушення до набрання чинності Податковим кодексом України, то штрафні санкції до нього мають застосовуватися саме в розмірах, встановлених п.п17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 10 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання. У зв'язку з тим, що податковим органом до ТОВ «Агроспецсервіс» були застосовані штрафні санкції у розмірі 25 відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання відповідно до приписів п.123.1 ст.123 ПК України, то винесені Відповідачем податкові повідомлення-рішення підлягають частковому скасуванню частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 123.1 статті 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Встановлені обставини справи, які визнані сторонами, свідчать про те, що перевірка ДПІ, за наслідками якої прийнято оскаржене ППР, проводилась з огляду на подану Позивачем декларацію з ПДВ за вересень 2010р. (№9004570279 від 20.10.2010р.) та розрахунку суми бюджетного відшкодування. Перевіркою охоплювався період діяльності підприємства з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 р.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1/99-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, до спірних правовідносин мають застосовуватися норми права, які були чинними на час визначення Позивачем сум бюджетного відшкодування та подання до ДПІ податкової звітності з ПДВ.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним на час визначення Позивачем від'ємного значення з ПДВ та подання Декларацій з податку на додану вартість, цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства.
Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним до 01.01.2011 року, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про помилкове застосування податковим органом нормативно-правових актів для визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій у редакції, які фактично набули чинності після 06.08.2011 року, і як наслідок - наявність підстав для часткового задоволення вимог адміністративного позову.
Слід зазначити, що постанова суду першої інстанції у частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржувалась, що виключає підстави апеляційного перегляду рішення у цій частині.
Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що до даних правовідносин слід застосовувати приписи п.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими встановлено, що штрафні (фінансові) санкції мають застосовуватися відповідно до закону, чинного на день прийняття таких рішень, визнаються колегією суддів помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
При цьому, вищенаведеним пунктом підрозділ 10 розділу ХХ ПК України був доповнений згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VІ від 07.07.2011 р., який набрав чинності 06.08.2011 р.
І акт перевірки №17/23-50/23693922 від 10.01.2011 р., і оскаржувані податкові повідомлення-рішення були складені та прийняті у січні 2011 року, тобто, до введення в дію правової норми, яка б наділяла податковий орган повноваженнями для застосування до платника податків штрафних санкцій саме у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № П/811/172/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко