09 жовтня 2014 рокусправа № 811/964/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 811/964/13-а за адміністративним позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про стягнення заборгованості, -
Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» податкового боргу в сумі 361368.35 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що у обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» існує податковий борг у розмірі 361368.35 грн., який в добровільному порядку сплаченй не був, та на думку податкового боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" належить до комунальної власності і користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області на основі права господарського відання, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна, що здійснюється за згодою обласної ради у встановленому порядку та у межах, встановлених законодавством та нормативним актами обласної ради. Засновником підприємства, відповідно п.1.6 Статуту, виступає Кіровоградська обласна рада.
Станом на 31.12.2012 р. за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 361368,35 грн., що складається з:
- податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 12714,22 грн., з них штрафні санкції - 12228,91 грн., пеня - 485,31 грн.;
- надходження збору на спеціальне водокористування в загальній сумі 239792,19 грн., з них податкові зобов'язання - 166740,83 грн., пеня - 73051,36 грн.;
- надходження від скидів забруднюючих речовин в загальній сумі 16,35 грн., з них податкові зобов'язання - 16,33 грн., пеня - 0,02 грн.;
- інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища в загальній сумі 4021,01 грн., з них штрафні санкції - 1,13 грн., пеня - 4019,88 грн.
- земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 74,82 грн., з них податкові зобов'язання - 40,85 грн., пеня - 33,97 грн.;
- земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 56586,78 грн., з них податкові зобов'язання - 53890,69 грн., пеня - 2696,09 грн.;
- земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 48162,98 грн., з них податкові зобов'язання - 30833,90 грн., пеня - 17329,08 грн.
Згідно зворотного боку облікової картки платника податків, загальна сума податкової заборгованості становить - 361368,35 грн., яка в добровільному порядку сплачена не була.
Правомірність стягнення податкового боргу у розмірі 361368,35 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не були виконані умови передбачені ст.96 Податкового кодексу України, яка визначає особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Зміст зазначених правових норм вказує на те, що до обов'язків платника податків відносяться самостійне обчислення та самостійна сплата визначеного ним податкового зобов'язання. Відсутність самостійної сплати платником податків податного зобов'язання зумовлюється зокрема зверненням податкового органу до суду про стягнення заборгованості. Так, податковий орган звертається до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, зокрема, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, за умови, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має майно, на яке поширюється право податкової застави, що підтверджуються наявними в матеріалах справи актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 21.09.2010 року №5 та Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно яких в податкову заставу було внесено майно, вартість якого значно перевищує суму заборгованості заявленої до стягнення
Проте зі змісту статуту Відповідача вбачається, що майно Підприємства становлять основні фонди (включаючи будинки, споруди, транспортні засоби, обладнання та інше) та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст області, закріплюється за ним на праві господарського віддання. Відчуження, у тому числі приватизація, передача в оренду або під заставу майна Підприємства, що належить до спільної власності здійснюється за погодженням з Кіровоградською обласною радою у встановленому порядку
Отже, майно, на яке поширюється право податкової застави є власністю територіальних громад та знаходиться у господарському віданні Відповідача.
З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку позивач фактично звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок переданого в заставу майна, яке належить не Відповідачу, а територіальним громадам.
При цьому приписами чинного законодавства встановлено, що з вимогою про стягнення податкового боргу за рахунок коштів державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство або його майно, виникає у податкового органу за умови надіслання розпоряднику майна відповідної вимоги та протягом 30 денного строку отримання відповіді про відмову у задоволенні відповідних вимог або неотримання відповіді взагалі.
Проте, Відповідач не звертався до Кіровоградської обласної ради, до відання якого належить майно Відповідача, з відповідною вимогою про погашення податкового боргу.
Отже, Відповідачем не була додержана процедура стягнення податкової заборгованості з комунального підприємства, передбачена приписами податкового кодексу України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення податкового боргу з комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», оскільки Позивачем не були виконані вимоги Податкового кодексу України, які визначають особливості стягнення податкового боргу з комунальних підприємств.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 811/964/13-а - залишити без змін .
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко