27 жовтня 2014 рокусправа № 398/2344/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 травня 2014 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до Петрівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористану відпустку,-
Позивач ОСОБА_1 в квітні 2014 року звернувся до суду з позовом до Петрівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області, в якому просив зобов'язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 4229,20 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 6550,25 грн. та заборгованість у оплаті за роботу в надурочний час в сумі 130540 грн., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткових видів грошового забезпечення, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20000 грн., звільнити від сплати судового збору.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду за ст.100 КАС України за пропуском терміну звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням з відділу охорони Петрівської виправної колонії №49, при цьому адміністрацією установи з ним не проведено повний розрахунок, в тому числі не проведена виплата одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану відпустку та виплата боргу в
надурочний час, внаслідок чого позивач не обмежений в часі при зверненні до суду із зазначеним позовом.
Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, це є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 травня 2014 року - скасувати.
Справу 398/2344/14-а направити до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова