16 жовтня 2014 рокусправа № 804/14790/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 804/14790/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним наказ Відповідача № 257 від 01.10.2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма "Каскад";
- визнати протиправними дії Відповідача, які полягають у проведенні перевірки ТОВ Фірма "Каскад", в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 418/22-01/23934596 від 22 жовтня 2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Колорит" за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 року;
- визнати неправомірними дії щодо встановлення Відповідачем, визначених актом №418/22-01/23934596 від 22 жовтня 2013 року, порушень Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Каскад" чинного законодавства України;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000342201 від 04.11.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 670 074,00 грн., в тому числі 446 716,00 грн. за основним платежем та 223 358,00 грн. за нарахованими штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податкового органу були відсутні підстави для винесення наказу на проведення перевірки та безпосередньо вчинення дій щодо проведення самої перевірки, при цьому фактично перевірка Відповідачем проведена не була, а висновки, зазначені в акті перевірки були здійснені лише на підставі копій документів, що свідчить про порушення Відповідачем порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Зазначають, що факт реальності господарських операцій Позивача з його контрагентами підтверджено належними первинними документами.(а.с.3-15)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Каскад" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000342201 від 04.11.2013 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Каскад" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 670 074,00 грн., в тому числі 446 716,00 грн. за основним платежем та 223 358,00 грн. за нарахованими штрафними санкціями, винесене на підставі Акту № 418/22- 01/23934596 від 22.10.2013 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що акт перевірки лише фіксує встановлені податковим органом обставини та не породжує сам по собі жодних правових наслідків для Позивача, у зв'язку чим позовні вимоги щодо скасування акту перевірки та визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення такої перевірки задоволенню не підлягають. Безпідставними є і позовні вимоги щодо скасування наказу № 257 від 01.10.2013 р., адже він є актом індивідуальної дії та припинив свою дію після проведення перевірки, у зв'язку з чим не може бути скасований через наявність факту його виконання. Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, з огляду на те, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами. (а.с.195-199)
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що Позивач не надав в ході перевірки інформацію щодо того, де саме виконувалась обробка поставленого їм металу, чи мають працівники його контрагента ПП «Колорит» відповідні кваліфікаційні характеристики для здійснення обробки металу та яким чином відбувалась передача металопрокату від замовника. Вважають, що внаслідок порушення вказаним контрагентом Позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, документи, складені від імені ПП «Колорит» документи не мають статусу первинних та носять протиправний характер, у зв'язку з чим Позивачем було завищено податковий кредит в порушення приписів п.198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України. (а.с.203-207)
ТОВ фірма «Каскад» надало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зазначають, що висновки податкового органу про нереальність господарських відносин Позивача з його контрагентами ґрунтуються лише на даних актів зустрічної звірки ПП «Колорит» та актів про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента. При цьому зазначали, що факт здійснення господарських відносин підтверджено належним чином оформленими первинними документами. (а.с.215-221)
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ фірма «Каскад» зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.11.1995 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 04583292 від 04.07.1997 р. (а.с.16,36)
12.09.2013 р. Відповідачем було направлено запит № 473/10/15-1 про надання пояснень та їх документальних підтверджень до ТОВ фірми «Каскад», відповідно до якого податковий орган запропонував Позивачу надати інформацію та завірені належним чином копії документи за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р.. (а.с.37-38)
Відповідно до листа № 753 від 18.09.2013 р. Позивачем було відмовлено у виконанні запиту. (а.с.39-41)
01.10.2013 р. начальником ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська було видано Наказ №257 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма «Каскад» та призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма «Каскад» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Колорит» за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р. (а.с.42)
Уповноваженими особами ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма «Каскад» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Колорит» за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 р., за результатами якої складено акт № 418/22-01/23934596 від 22.10.2013р.. (а.с.45-60)
Перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ПП "Колорит" за період з 01.01.2013 по 31.07.2013, внаслідок чого, в порушення вимог: пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14, ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість всього на суму 446 716 грн., в т.ч. в податковій декларації за червень 2013 року в сумі 446 716 грн.
На підставі акту перевірки прийнято повідомлення-рішення форми "Р" № 0000342201 від 04.11.2013 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 670 074,00 грн., в тому числі 446 716,00 грн. за основним платежем та 223 358,00 грн. за нарахованими штрафними санкціями. (а.с.61)
Визнання протиправним та скасування наказу, акту про проведення перевірки та прийнятого податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ фірма «Каскад», суд першої інстанції виходив з того, що акт лише фіксує встановлені податковим органом обставини та не породжує сам по собі жодних правових наслідків для Позивача, у зв'язку чим позовні вимоги щодо скасування акту перевірки та визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення такої перевірки задоволенню не підлягають. Безпідставними є і позовні вимоги щодо скасування наказу № 257 від 01.10.2013 р., адже він є актом індивідуальної дії та припинив свою дію після проведення перевірки, у зв'язку з чим не може бути скасований через наявність факту його виконання. Разом з тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, з огляду на те, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами оскаржена не була, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення, виходячи із наступного.
Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.
Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.
В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ПП "Колорит".
Між ТОВ фірма «Каскад» (Замовник) та ПП "Колорит" (Виконавець) було укладено договір № 22/03/13-У від 22.03.2013 р., відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати роботи з обробки металопрокату Замовника на підставі заявок, наданих Замовником. (а.с.74-75)
На виконання умов вказаного договору ПП "Колорит" надано, а Позивачем прийнято послуг на загальну суму 2 680 296,00 грн. в т.ч. ПДВ 446 716,00 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 25 від 30.04.2013 р. (а.с.81) та № 26 від 31.05.2013 р.. (а.с.86)
Факт здійснення господарських відносин між ТОВ "Каскад" та ПП "Колорит" також підтверджено податковими накладними (а.с.77-78), актами звірки розрахунків (а.с.79-80), рахунками-фактурами від 31.05.2013 р. (а.с.82-83) та № 35 від 30.05.2013 р. (а.с.87-88), актами прийому-передачі з 07.05.2013 р. відповідно договору № №22/03/13-У (а.с.84-85), актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 25 від 30.04.2013 р. (а.с.81,) та № 26 від 31.05.2013 р. (а.с.86), актами прийому-передачі маталопрокату з 25.03.2013 р. по 30.04.2013 р. за умовами договору № 22/03/13 р. (а.с.89-90), податковими накладними, виписаними ПП "Колорит" від 31.05.2013 року за № 25 та від 30.04.2013 року за № 26. (а.с.77-78)
З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за виконані контрагентом Позивача - ПП "Колорит" - роботи.
Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних актів зустрічних звірок та акту про неможливість проведення зустрічної звірки по ПП «Колорит», при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.
Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. А дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.
В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Позивач не надав в ході перевірки інформацію щодо того, де саме виконувалась обробка поставленого металу, чи мають працівники його контрагента - ПП «Колорит» відповідні кваліфікаційні характеристики для здійснення обробки металу та яким чином відбувалась передача металопрокату від замовника, визнаються колегією суддів безпідставними у з в'язку з тим, що наявність вказаних документів не може підтверджувати чи спростовувати факт здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання і їх надання чинним податковим законодавством не вимагається.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 804/14790/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко