Справа № 738/2381/14-а
№ провадження 2-а/738/31/2014
11 листопада 2014 року Менський районний суд
Чернігівської області
в складі:
головуючого - судді Сова Т.Г.
при секретарі Минець П.Д.
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ющенко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Менському районному суді Чернігівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання відмови у призначенні пенсії протиправною та зобов'язання призначити пенсію,
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання відмови у призначенні пенсії протиправною та зобов'язання призначити пенсію.
В своєму позові позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, приймав участь в ліквідації наслідків аварії при військовій частині № НОМЕР_1 , на даний час йому виповнилося 52 року і він звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії, але йому було відмовлено. Тому позивач просить визнати дії відповідача протиправними і зобов'язати відповідача призначити йому пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилалася на те, що у позивача відсутні первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому пенсію на пільгових умовах неможливо призначити.
Заслухавши позивача та представника відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного висновку.
Частина 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
На підставі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Згідно з положенням ч. 2 ст. 14 даного закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визнаються особи, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Згідно із вимогами ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсійний вік зменшується на 8 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом.
Відповідно до запису, який міститься у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач з 26.05 по 02.08.1986 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії в Чорнобильській АЕС. Отримав дозу опромінення 9,18 Бер. та відповідно до Постанови РМ СРСР і ВЦСПС від 05.07.1986 р. № 665-195 має право зарахування цього часу в трудовий стаж в трикратному розмірі, що дає право на пільгову пенсію (а. с. 8).
Позивачем у судове засідання надано на підтвердження факту роботи в 30-кілометровій зоні архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №1/91/5433 від 23.04.2014 року про те, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 26.05.1987 до 30.08.1987 року (а. с. 7).
Згідно з положеннями ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 26.05 по 02.08.1987 року не менше 14 календарних днів, що дає йому право на призначення державної пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відмову Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області в призначенні позивачу такої пенсії слід визнати неправомірною та зобов'язати відповідача призначити цю пенсію з 15.05.2014 року, тобто з часу звернення до відповідача з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області.
В судовому засіданні достеменно з'ясовано, що позивач до судового розгляду намагався врегулювати спір, що виник, ним використано всі наявні засоби, але спір не вирішено. Суд, враховуючи надані позивачем докази дійшов до висновку, що здобути більший об'єм доказів неможливо. Керуючись внутрішнім переконанням, яке сформувалося на ґрунті безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження як кожного доказу окремо, так і усіх доказів в сукупності, суд вважає, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пільгової пенсії. Заперечення відповідача зведені до формальної відмови з посиланнями на підзаконні акти, тоді як фактично особа має усі підстави на призначення пільгової пенсії. Не можна позбавити людину права на пільгу виключно з бюрократичних міркувань. У суду не виникло сумнівів щодо достовірності інформації про перебування позивача з 26.05 по 02.08.1986 року на роботах по ліквідації наслідків аварії в Чорнобильській АЕС, тому не можна позбавляти його права на отримання пенсії з урахуванням пільги наданої йому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 14, 55, 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6, 11, 12, 71, 86, 160, 163 та 186 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання відмови у призначенні пенсії протиправною та зобов'язання призначити пенсію - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 15 травня 2014 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.Г. Сова