"20" жовтня 2014 р. справа № 2а-2285/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 22 серпня 2011 року у справі
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_2 18.07.2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просила, визнати протиправною бездіяльність відповідача Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по теперішній час, як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний вище період часу.
Ухвалою суду першої інстанції від 20.07.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 17.01.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 22 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання позивачу визначених вищезазначеним Законом пільг як дитині війни.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України №2195 від 18.11.2004 року має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Постановою КМУ №745 від 06.07.2011 року, яка набула чинності 23.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат…» встановлено розмір виплат особам, які підпадають під категорію «діти війни», а отже з 23.07.2011року норми ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосуванню не підлягають, оскільки застосовуються норми Закону України №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», як такі, що прийняті пізніше.
За таких обставин, суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 22 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова