про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2014 року м. Черкаси справа № 823/3363/14
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В., перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/3363/14
за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1)
до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції (надалі - РС Черкаського МУЮ)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом до РС Черкаського МУЮ, просить:
- визнати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29.10.2014 №16818762 видане державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 РС Черкаського МУЮ, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства;
- зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на 3/4 (три четвертих) квартири №52 в ідеальних частках, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 24,8 кв. м., житловою площею 12.1 кв. м., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України.
Згідно п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Згідно ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; виконання зупиненої чи невчиненої дії.
Позовна вимога: визнати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29.10.2014 №16818762 видане державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 РС Черкаського МУЮ, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства потребує уточнення, оскільки не є тотожними дії щодо рішення: «видати» (даю, даєш, даси) і «прийняти» (вирішувати) та щодо особи відповідача ОСОБА_4 чи ОСОБА_4 за зразками відмінювання прізвищ.
У позовній заяві у якості відповідача зазначено РС Черкаського МУЮ, а позовні вимоги сформовано як до РС Черкаського МУЮ так і до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 РС Черкаського МУЮ.
Згідно ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Необхідно зазначити про відсутність необхідного реквізиту позовної заяви, а саме: розшифровки прізвища особи біля підпису адміністративного позову. Особистий підпис на документі повинен бути розбірливий (іноді виникає необхідність установити, хто саме підписав документ). Розшифровка підпису не береться у дужки. Підпис - обов'язковий реквізит документа., що складається з особистого підпису і розшифрування цього підпису (ініціали та прізвище). Ініціали проставляють перед прізвищем.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. У порушення вимог зазначеної статті у додатках до позовної заяви не надано копії договору про надання правової допомоги від 05.11.2014 для відповідача.
Згідно ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості - зазначає докази, що не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.
Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242 затверджено Типову інструкцію з діловодства, де передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п. 76 Інструкції установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо). Пунктом 77 Інструкції визначено, що напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».
Суддя зазначає, що позивачем до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, що не засвідчені у встановленому порядку.
У ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 №1878-VI (надалі - Закон №1878) вказано, що цей закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Статтею 2 Закону №1878 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Відповідно до ст.4 Закону №1878 обов'язковій державній реєстрації належать речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.15 Закону №1878, що проводиться шляхом здійснення наступних дій: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до ст.19 Закону №1878 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.
Часткова власність - форма спільної власності кількох осіб, у якій визначено частку майна, належну кожному співвласникові. Володіння, користування і розпорядження таким майном здійснюється за згодою всіх співвласників. Право власності - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право користування - передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. Право користування пов'язане із правом володіння. Право користування є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно.
Матеріали позову свідчать про те, що звертаючись до відповідача про реєстрацію за позивачем права власності на об'єкт нерухомості - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, позивач посилався на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.10.2014 у справі №711/10097/14-ц щодо ѕ в ідеальних частках такої квартири без зазначення кількості кв.м. щодо свого права (загальна площа 24,8 кв. м. і житлова 12,1 кв. м., що згідно витягу належить ОСОБА_3, вартість 54263 грн.) і без відповідних документів (технічного паспорта) на таку частину (виділення та розподіл часток, інвентарна справи на зазначену вище квартиру до правовстановлюючого документу, перереєстрація форми власності на житло з спільної сумісної на спільну часткову та/або навпаки - ст.357, 358, 362, 364, 366-367, ст. 369-372 ЦК України). Коли квартира поділена на частини і є власник саме окремої частини, то даний факт також підтверджується. Необхідно розмежовувати правовідносини, що виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, що виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Відповідно до ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплена і у вітчизняному законодавстві України. Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.3 ст.16 Закону №1878 разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1878 для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Частка, яка належить співвласникові в праві власності на майно, у цивільному праві отримала назву ідеальної частки. У праві спільної власності кожен із співвласників має право на невиділену в натурі ідеальну частку в праві на річ. У даному випадку має місце багатосуб'єктний склад власників. За загальним правилом спільна власність вважається частковою. Спільна часткова власність передбачає, що частки учасників у праві на майно чітко визначені. кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі (реальна частка), яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ідеальна частка). Кожен із співвласників майна має право на виділ із нього частки в натурі (реальна частка), яка відповідає його частці в праві власності на майно (ідеальна частка). Частина 1 ст. 358 ЦК містить загальне правило відповідно до якого право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55 визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, та застосовується суб'єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна. Поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Позивачем не зазначено про яке порушення йдеться при відмові зареєструвати як самостійний об'єкт не виділену в натурі (ідеальну) частку.
Верховний Суд України згідно рішень в ЄДРСР за № 3384494 зазначає: спір, предметом якого є право управління майном та право власності на нього, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), постанова за №722205: предметом спору в даній справі є право власності на об'єкт нерухомого майна, зокрема відновлення порушеного права зі сторони інших осіб, тобто між сторонами існує спір про право, що у свою чергу виключає її розгляд у порядку адміністративного судочинства).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, було порушено діями (бездіяльністю) органу владних повноважень.
Суддя зазначає, що усі документи, що надаються позивачем до суду, повинні також містити їх копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 20 листопада 2014 року для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві строк до 20 листопада 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В.Трофімова