06 листопада 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.
секретаря: Данилко О.А.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_5, третя особа - Державна реєстраційна служба Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акту про право власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2014 року, -
Позивач ОСОБА_6 в березні 2013 року звернувся до суду з позовом до Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Чагорської сільської ради та державного акту про право власності на землю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 березня 2010 року він звернувся до Чагорської сільської ради із письмовою заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,49 га, у тому числі 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, та 0,39 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Коди» в с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області.
Рішенням Чагорської сільської ради № 56-42/2010 від 19 травня 2010 року
№22ц-902/14 Головуючий у 1 інстанції: Маковійчук Ю.В.
Категорія: 45 Доповідач: Литвинюк І.М.
йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації даної земельної ділянки. Однак під час виготовлення кадастрового плану та експлікації земельної ділянки спеціалістами землевпорядної організації було виявлено, що дві частини обмірюваної земельної ділянки вже приватизовані іншими громадянами ОСОБА_7, яка приватизувала земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,1427 га, та ОСОБА_5, який приватизував земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,1430 га.
З рішення № 88-7\2003 року від 27 березня 2003 року та рішення № 271-18\2005 року від 25 квітня 2005 року видно, що розмір земельної ділянки, на який було надано дозвіл виготовити технічну документацію по приватизації (0,39 га), та розмір земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_5 (0,5704 га), відрізняються на 0,1804 га.
Оскільки відповідачем захоплено частину земельної ділянки, яка знаходилася у його користуванні та яку сільська рада незаконно передала у власність ОСОБА_5, просив визнати рішення Чагорської сільської ради № 271-18/2005 від 25 квітня 2005 року в частині безоплатної передачі ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1430 га незаконним, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ №752983 від 12 квітня 2006 року, який було видано ОСОБА_5, та вилучити з реєстру прав власності відомості про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,1430 га.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2014 року до розгляду справи було залучено правонаступника ОСОБА_6 - ОСОБА_1.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2014 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що оспорювана земельна ділянка перебувала в правомірному користуванні її покійного батька, про що зазначено в записах в особових рахунках погосподарської книги Чагорської сільської ради 1987 року. Оспорюваним рішенням Чагорської сільської ради ОСОБА_5 в порядку безоплатної приватизації замість 0,09 га незаконно передано 0,1274 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, тобто на 0,0374 га більше ніж перебувало у його користуванні, а замість 0,30 га незаконно передано 0,4430 га для ведення особистого селянського господарства, тобто на 0,1430 га більше, ніж перебувало у його користуванні, за рахунок земельної ділянки, яка знаходилася в правомірному користуванні ОСОБА_6. Крім того, в технічній документації відсутнє рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації на 0,17 га, на які безпідставно було виготовлено технічну документацію.
Також суд не звернув увагу на те, що згідно виписки з погосподарських книг за ОСОБА_5 в період з 2001 по 2005 роки значиться земельна ділянка 0,30 га.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують право ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку. Позивачем не доведено, що відповідачем ОСОБА_5 було захоплено частину земельної ділянки, в результаті чого зменшилася площа земельної ділянки, яка рахується за господарством її батька згідно записам в погосподарських книгах, оскільки із земельною ділянкою ОСОБА_6 межують земельні ділянки інших землекористувачів.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 66-7/2003 7 сесії 24 скликання від 27 березня 2003 року ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки в розмірі 0,39 га.
Крім того, рішенням Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 330/22/2005 позачергової 22 сесії 24 скликання від 17 листопада 2005 року ОСОБА_5 виділено із запасу земель Чагорської сільської ради земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходилася в с. Чагор в урочищі «Коди» та надано дозвіл на виготовлення проектної документації по приватизації даної земельної ділянки у зв'язку з тим, що останній користується даною земельною ділянкою з 1985 року.
Також з вищезазначеного рішення видно, що у зв»язку з відмовою ОСОБА_6 погодити межу земельної ділянки із ОСОБА_5 землевпоряднику разом із земельною погоджувальною комісією доручено скласти акт погодження меж і передати його на затвердження виконкому сільради.
Згідно протоколу узгоджувальної комісії № 1 від 24 листопада 2005 року, комісією при виході на місце було встановлено, що земельна ділянка, яка обліковується в погосподарських книгах для ведення особистого господарства ОСОБА_8 є на місці, площа її становить 0,28 га, межа між ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є в дійсності, а відмова від погодження меж є безпідставною.
На підставі наведеного, рішенням виконкому Чагорської сільської ради № 133 від 07 грудня 2005 року вирішено, що межа між ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є зміненою, а відмова від підпису ОСОБА_6 є безпідставною.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_5, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 752983 від 12 квітня 2006 року, належить земельна ділянка площею 0,4430 га в с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.
Вказаний державний акт було виготовлено на підставі рішення № 271-18/2005 року 18 сесії Чагорської сільської ради 24 скликання від 25 квітня 2005 року «Про розгляд матеріалів технічної документації земельної ділянки», яким ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5704 га, з яких: 0,1274 під будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель; та 0,4430 га - для ведення особистого селянського господарства.
Звертаючись з позовними вимогами у даній справі щодо визнання частково недійсним вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 752983 від 12 квітня 2006 року на земельну ділянку площею 0,1430 га, позивач виходила з того, що рішенням № 271-18/2005 року 18 сесії Чагорської сільської ради 24 скликання від 25 квітня 2005 року порушені її права, оскільки відповідачу фактично видано державний акт на частину земельної ділянки, яка знаходилася у її батька на належній правовій підставі.
Відповідно до ч. 1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 ЗК України).
Згідно із частиною 1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 встановленим законом порядком скористався своїм правом на отримання у власність земельної ділянки, та отримав таку в 2006 році у межах норм, визначених ст.121 Земельного Кодексу України.
Згідно положень ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як передбачено ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий визнається недійсним.
Отже, при розгляді справи суд має встановити які порушення було допущено при наданні земельної ділянки та чи порушено будь-чиї права.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням № 56-42/2010 42 сесії Чагорської сільської ради ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки в розмірі 0,49 га, зокрема, 0,10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку; та 0,39 га - для ведення особистого селянського господарства.
Як вбачається з заявлених вимог, позивачем оскаржується рішення сільської ради та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у частині передачі відповідачу земельної ділянки площею 0,1430 га.
З висновку судової земельно-технічної експертизи № 753 від 19 вересня 2014 року видно, що провести інвентаризацію спірної земельної ділянки площею 0,1430 га, яка згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку перебуває у власності ОСОБА_5, не надається можливим, так як така площа земельної ділянки відсутня.
Фактична площа земельних ділянок ОСОБА_5 площею 0,1390 га та 0,1724 га, які знаходяться у приватній власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 12 квітня 2006 року, відповідає площі, зазначеній в Державному акті.
Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_6 і ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі «Коди» с. Чагор Глибоцького району, змінилась в бік зменшення на площу, яка дорівнює 0,1209 га.
Також з матеріалів справи видно, що після рішення Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 66-7/2003 від 27 березня 2003 року, яким ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по приватизації земельної ділянки в розмірі 0,39 га, рішенням Чагорської сільської ради № 330/22/2005 від 17 листопада 2005 року ОСОБА_5 виділено із запасу земель Чагорської сільської ради земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства та надано дозвіл на виготовлення проектної документації по приватизації даної земельної ділянки. Дане рішення є чинним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстави для визнання недійсним та скасування рішення Чагорської сільської ради Чернівецької області № 271-18/2005 року від 25 квітня 2005 року в частині передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1430 га відсутні, оскільки дане рішення було прийняте без порушень.
З доводами апеляційної скарги про те, що унаслідок передачі ОСОБА_5 у власність спірної земельної ділянки були порушені права позивача, колегія суддів погодитись не може, оскільки позивачем не надано беззаперечних доказів того, що саме зазначена земельна ділянка перебувала раніше у їх користуванні і відповідачем захоплено частину земельної ділянки, яка рахувалася за господарством її батька, окрім того, із земельною ділянкою ОСОБА_6 межують земельні ділянки інших землекористувачів. Також з витягів з погосподарських книг, наданих Чагорською сільською радою, не вбачається, які саме земельні ділянки та за якою адресою були закріплені за позивачем. Крім того, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_6 сільською радою не приймалося.
Посилання апелянта на те, що оскаржуваним рішенням сільської ради ОСОБА_5 незаконно було передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку розміром 0,1274 га замість 0,09 га, є безпідставними, оскільки дана земельна ділянка не є предметом спору.
Таким чином, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження того, що рішенням № 271-18/2005 року 18 сесії Чагорської сільської ради 24 скликання від 25 квітня 2005 року «Про розгляд матеріалів технічної документації земельної ділянки», та виданим на підставі цього рішення державним актом порушується право ОСОБА_6, як власника чи користувача земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: