ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 жовтня 2014 року 12:12 № 826/15717/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
за участю сторін:
представника позивача - Плішко Д.В.,
представника відповідача - Галика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (далі - позивач, ТОВ «Комплектсервіс-2017») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними дій ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що полягають у відмові в прийнятті у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року та зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року датою її подачі та реєстрації у податковому органі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача, які пов'язані з відмовою у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість податковою звітністю, на думку позивача, не відповідають вимогам закону та є такими, що порушують його права як платника податків.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що відповідач при неприйнятті податкових декларацій діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскільки позивачем подавалась зазначена звітність з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, не вказано обов'язкового реквізиту стосовно місцезнаходження, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «Комплектсервіс-2017» зареєстроване Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 107310200000023900 від 05.02.2013 року. Код товариства за ЄДРПОУ: 38578491.
ТОВ «Комплектсервіс-2017» взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 06.02.2013 року за №63646 та перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Комплектсервіс-2017», в особі заступника директора Плішко Д.В. за довіреністю, подало заяву № 198 від 22.09.2014 року до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та податкову звітність за серпень 2014 року, а саме, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
Вказана заява отримана відповідачем 22.09.2014 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції податкового органу.
Однак, відповідачем у прийнятті податкової декларації відмовлено у зв'язку з відсутністю печатки на роздруківках декларацій з додатками.
Позивач повторно звернувся до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із заявою № 199 від 22.09.2014 року та направив рекомендованим листом податкову звітність за серпень 2014 року з додатками на електронному носії.
Зазначена податкова декларація отримана податковим органом 25.09.2014 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Листом від 25.09.2014 року № 20751/10/26-58-15-03-13 відповідач повідомив позивача про те, що податкова декларація за серпень 2014 року заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України та запропонував подати нову податкову декларацію за відповідний податковий період.
Поновивши печатку підприємства, позивач 25.09.2014 року подав до податкового органу податкову звітність за серпень 2014 року (без змін), а саме, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року та додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
Податкова звітність була зареєстрована 25.09.2014 року посадовою особою ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві під № 1400053645.
Відповідач листом від 01.10.2014 року № 21250/10/26-58-18-04-14 повідомив позивача про те, що вказана податкова декларація не визнана як податкова звітність.
Обґрунтовуючи правомірність дій податкового органу щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Комплектсервіс-2017» з податку на додану вартість за серпень 2014 року представник відповідача у запереченнях проти позову зазначив, що вищезазначену податкову декларацію з податку на додану вартість складено з порушенням норм п.48.3 ст.48 та п.49.8 ст.49 ПКУ, а саме: недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків» та декларацію не скріплено печаткою платника.
Крім того, зазначив, що для внесення змін до податкової звітності до закінчення граничного терміну подання звітності можливе подання тільки «звітної нової» декларації з ПДВ, а по закінченню граничного терміну подання даної звітності платник податків має право подати тільки уточнюючий розрахунок з ПДВ за відповідний звітний період. Отже, подана вдруге «звітна» податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період «серпень 2014 року», що отримана відповідачем засобами поштового зв'язку від 25.09.2014 року не визнана «як податкова».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
В розумінні норми п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).
Статтею 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 зазначеної статті).
Також, в силу вимог п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 зазначеного Кодексу податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. При цьому достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
За приписами норми п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У відповідності до абзацу 1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно п.п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
Також, в силу п.п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Так, в обґрунтування відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатком 5 за серпень 2014 року відповідач зазначив, зокрема, порушення вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків».
Судом встановлено, що в поданій позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість з додатком 5 за серпень 2014 року місцезнаходження ТОВ «Комплектсервіс-2017» вказано: 03186, м. Київ,. вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1.
З матеріалів справи судом вбачається, що ТОВ «Комплектсервіс-2017» зареєстроване як юридична особа 05.02.2013 року Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією за адресою: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1.
Згідно з п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб (ч. 5 зазначеної статті).
Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «Комплектсервіс-2017» вказано адресу: 03186, м. Київ,. вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1, статус відомостей про юридичну особу підтверджено.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Враховуючи те, що фактичним місцезнаходженням ТОВ «Комплектсервіс-2017» є його місцезнаходження за юридичною адресою: 03186, м. Київ,. вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1, твердження ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про недостовірність місцезнаходження платника податку є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідачем наведене не спростовано та не надано доказів, що ТОВ «Комплектсервіс-2017» не знаходиться за місцезнаходженням та що має стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
Посилання відповідача на те, що відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надіслано позивачу повідомлення від 03.10.2014 року №4901/11-5-18 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, що є підставою вважати відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням є безпідставними та не беруться судом до уваги.
Суд зазначає, що у відповідності до положень ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
Позивач пояснив, що у відповідь на отримане повідомлення державного реєстратора, ним заповнено реєстраційну картку (форма № 6) про підтвердження відомостей про юридичну особу, а саме: 03186, м. Київ,. вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-Б, кім. 701-1 та 03.10.2014 року подано державному реєстратору.
Таким чином, позивачем у встановлений законом строк подано відповідні документи та підтверджено свій статус юридичної особи та місцезнаходження.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, відомості про ТОВ «Комплектсервіс-2017» (в тому числі, щодо його місцезнаходження) відповідають ознакам достовірності згідно ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а платником податку дотримані всі вимоги щодо наявності та достовірності обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Окрім того, однією із причин неприйняття податкової декларацію з податку на додану вартість стало те, що її складено з порушенням норм п.48.3 ст.48 та п.49.8 ст.49 ПКУ, а саме: декларацію не скріплено печаткою платника.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на час подання податкової декларації у позивача печатка була відсутня у зв'язку з вилученням її старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Деймут Ю.В. на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Макуха А.А. по справі № 1-кс/760/5260/14 від 03.09.2014 року. Копія протоколу обшуку від 16.09.2014 року наявна в матеріалах справи, відповідно до п.13 якого зазначено про вилучення печатки підприємства.
Про вказаний факт позивач повідомляв контролюючий орган разом з подачею заяви № 198 від 22.09.2014 року, проте податкова інспекція не врахувала вказану обставину та, на думку суду, безпідставно не прийняла подану податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та фактичні обставини, які стали підставою для невизнання податковим органом поданої позивачем податкової декларації податковою звітністю, які не впливають на адміністрування податку, суд дійшов висновку про неправомірність дій контролюючого органу щодо невизнання декларації як податкової звітності.
Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
На підставі викладеного, оскільки суд визнає дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що полягають у відмові в прийнятті у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року протиправними, отже порушені права позивача підлягають відновленню, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти у ТОВ «Комплектсервіс-2017» податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року датою її подачі та реєстрації у податковому органі підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації ТОВ «Комплектсервіс-2017» з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у відмові в прийнятті у товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» податкової декларації з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийняти у товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2014 року датою її подачі та реєстрації у податковому органі.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (код ЄДРПОУ 38578491) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 30.10.2014 року.
Суддя В.П. Шулежко