ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 листопада 2014 року 08:11 № 826/14161/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
треті особи без самостійних вимог на предмет спору1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Віндор Плюс» 2) Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Віндор Плюс» (далі - третя особа-1, ТОВ «Віндор Плюс»), відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві (далі - третя особа-2), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 рішення №10262227 від 24.01.2014 про припинення обтяження об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, належних на праві власності ТОВ «Віндор Плюс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимог законодавства прийняв рішення №10262227 від 24.01.2014, яким було знято арешт з всього майна ТОВ «Віндор Плюс», який є боржником у виконавчому провадженні №36516073 про стягнення з ТОВ «Віндор Плюс» на користь ОСОБА_1 Позивач вказав на те, що у зв'язку із прийняттям відповідачем протиправного рішення, ТОВ «Віндор Плюс» відчужило все майно, що унеможливлює стягнення з останнього боргу на користь позивача.
Представник відповідача проти задоволення позову не заперечила та водночас, зазначила, що погоджується з тим, що оскаржуване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_2 №10262227 від 24.01.2014 є протиправним.
Третя особа-1 проти задоволення позову заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_2 №10262227 від 24.01.2014.
Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог третя особа-2 суду не повідомила.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження №36516073 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 №133 від 01.02.2013 про стягнення з ТОВ «Віндор Плюс» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 1 451 700,00 грн.
Постановою від 02.04.2013 ВП №36516073 головний державний виконавець наклав арешт на все майно ТОВ «Віндор Плюс».
На підставі зазначеної постанови 08.04.2013 відповідач вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи, згідно яких накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ «Віндор Плюс», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 71-87 Т І).
Зазначена постанова була оскаржена ТОВ «Віндор Плюс» у судовому порядку та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2013 №826/13050/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 №810/1680/13-а, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 ВП №36516073 в частині накладення арешту на майно ТОВ «Віндор Плюс», що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу, яким стягнуто з ТОВ «Віндор Плюс» на користь ОСОБА_1 Постановлено зняти арешт з майна ТОВ «Віндор Плюс», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 ВП №36516073 в частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу, яким стягнуто з ТОВ «Віндор Плюс» на користь ОСОБА_1
На виконання вказаної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2013 №826/13050/13-а, яка набрала законної сили, головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Козиревою Т.І. винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, якою знято арешт з майна ТОВ «Віндор Плюс» у частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013.
Зазначена постанова разом із заявою про державну реєстрацію обтяження речового права 24.01.2014 в електронні формі була направлена до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві.
24.01.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві Бабійчуком Сергієм Івановичем прийнято рішення №10236055 про відмову у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ в місті Києві Козирєвої Т.І. (а.с. 8 Т. І).
Позивач посилалась на те, що 06.06.2014 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Віндор Плюс» 1 451 700,00 грн. її представником виявлено, що відповідно до інформаційної довідки, отриманої головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в місті Києві Козиревою Т.І. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об'єкти нерухомого майна, належні ТОВ «Віндор Плюс», припинено, а обтяження, накладене постановою від 02.04.2013, зняте.
Згідно з вказаної інформаційної довідки (а.с. 9-33 Т. І), підставою для припинення обтяження є постанова головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ в місті Києві Козиревої Т.І. від 24.12.2013 про звільнення майна боржника з-під арешту (а.с. 23 Т. І). Даний запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10262227, прийнятого відповідачем 24.01.2014 о 16 год. 47 хв.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10262227 від 24.01.2014, позивач оскаржила його до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Постанова №868) державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
- внесення записів до Державного реєстру прав;
- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;
- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Зі змісту рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 №10262227 від 24.01.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого було знято арешт з всього майна ТОВ «Віндор Плюс» (а.с. 91 Т. І) вбачається, що воно прийняте на підставі заяви ТОВ «Віндор Плюс» від 24.01.2014.
Суд неодноразово витребовував у відповідача матеріали реєстраційної справи щодо обтяження об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належних на праві власності ТОВ «Віндор Плюс». Однак, відповідач вимоги суду не виконав та не надав у повному обсязі вказані матеріали.
Таким чином, відповідач не надав суду матеріалів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення та які стали підставою для зняття арешту з всього майна ТОВ «Віндор Плюс», попри наявність арешту, накладеного постановою державного виконавця від 02.04.2013 ВП №36516073.
Під час судового розгляду даної адміністративної справи представник відповідача зазначила, що погоджується з протиправністю оскаржуваного рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 №10262227 від 24.01.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно пояснень представника відповідача правильним є рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві Бабійчука Сергія Івановича №10236055 від 24.01.2014 про відмову у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ в місті Києві Козирєвої Т.І. про зняття арешту з майна ТОВ «Віндор Плюс» в частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013.
Представник відповідача посилалась на те, що державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 було звільнено, на підтвердження чого надала копію наказу від 30.07.2014 №1585/03, згідно якого ОСОБА_2 звільнено за угодою сторін, відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 50 Т. І).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не надав доказів правомірності прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_2 рішення №10262227 від 24.01.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та не заперечував його протиправності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання даного рішення протиправним та скасування, як такого, що прийняте всупереч положенням законодавства.
Під час розгляду справи у порядку письмового провадження від позивача надійшли клопотання про повідомлення прокуратури міста Києва про порушення законодавства з боку ОСОБА_2 та ТОВ «Віндор Плюс», а також про винесення окремої ухвали з цього ж питання.
Відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Із зазначеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених Кодексом адміністративного судочинства України випадках. Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_2 вже звільнено із займаної посади та він не є посадовою особою Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_2 рішення №10262227 від 24.01.2014 про припинення обтяження об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, належних на праві власності ТОВ «Віндор Плюс».
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський