копія
30 жовтня 2014 р. Справа № 804/16967/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 за період з листопада 2002р. по листопад 2013р. у розмірі 11166,60 грн., -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, у якому позивач просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у зв'язку з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 11166 грн. 60 коп. ОСОБА_2 за період з листопада 2002 року по листопад 2013 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в супереч вимогам діючого законодавства України не відшкодовує витрати, понесені позивачем у зв'язку з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 11166 грн. 60 коп. ОСОБА_2 за період з листопада 2002 року по листопад 2013 року включно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заперечення проти позову, у яких заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що особи, яким виплачується пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не перебували на утриманні годувальників. Крім того, на момент смерті годувальників особи, яким виплачується пенсія, не були непрацездатними.
Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач у період з листопада 2002 року по листопад 2013 року виплатив ОСОБА_2 пенсію у загальному розмірі 11166 грн. 60 коп., у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується таблицею розбіжностей до акту щомісячної звірки витрат, який підписано позивачем та відповідачем та списком осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що складено позивачем та який знаходиться у матеріалах справи, а також довідкою про кошти, які підлягають відшкодуванню.
Відповідно до статті 15 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Статтею 46 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не є державним органом і не відповідає за зобов'язаннями держави.
Відповідно до статті 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ч.9 ст. 34 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
У відповідності до Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005 року № 606, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.12. 2005 року № 1455/11735 причинний зв'язок смерті годувальника з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має бути встановлений МСЕК.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 вказаної Інструкції перелік МСЕК, на які покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджується відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій. Для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України «Про охорону праці».
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів.
Відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Таким чином, судом встановлено, що необхідною умовою для відшкодування (виплати) відповідачем пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наявність причинного зв'язку між смертю особи та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, підтверджений довідкою МСЕК.
У підпункті 9 пункту 6.1.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, який затверджено постановою Правління Фонду соціального від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007р. за № 24, робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями, зокрема, висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Отже, висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я надається у випадку, коли існував проміжок часу між отриманим каліцтвом чи професійним захворюванням потерпілого та смертю останнього.
У разі ж коли смерть настала безпосередньо на виробництві, то вказаний вище висновок МСЕК не надається.
Позивачем надано до суду акт про нещасний випадок на виробництві за № 1 від 10.04.2002р., відповідно до якого ОСОБА_3 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Також позивачем надано розпорядження про призначення та виплату пенсії ОСОБА_2, відповідно до яких зазначена особа не працює, перебувала на утриманні померлого чоловіка та отримує з 2002р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника - ОСОБА_3, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Таким чином, позивачем були надані до суду докази існування причинного зв'язку між смертю годувальника особи - ОСОБА_2
Судом встановлено, що годувальник - ОСОБА_3 помер безпосередньо на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві та довідкою, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, згідно із розпорядженням № 156693 від 05.10.2011р. отримує пенсію по втраті годувальника (раніше призначену з 12.11.2002р. її матері - ОСОБА_4 на неповнолітню дитину, що перебувала на утриманні померлого ОСОБА_3.) у зв'язку із досягненням ОСОБА_2 повноліття.
Відповідно до ст. 33 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д"пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами); денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
У зв'язку з викладеним відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 11166,60 грн. (5949,16 грн. - основна сума пенсій та 5217,44 грн. - сума цільової грошової допомоги),
На підставі п. 4 ч. 2 ст. КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2 за період з листопада 2002р. по листопад 2013р. у розмірі 11166,60 грн. - задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у зв'язку з виплатою пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 11166 (одинадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 60 коп. ОСОБА_2 за період з листопада 2002 року по листопад 2013 року включно.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 30.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно: Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Чернецька