Номер провадження №22-ц/791/3254/14 Головуючий в І інстанції Котьо І.В.
Категорія 27 Доповідач: Ігнатенко П.Я.
2014 року листопада місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі:Калюжному О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 06 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 31 березня 2008 року із ОСОБА_5 укладено кредитний договір №11275, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 50000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами строком до 31 березня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки, згідно якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
У зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за вказаним договором, станом на 29 січня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 120220,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 41675,15 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 51293,08 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 27252,71 грн., які позивач просить стягнути на свою користь солідарно з позичальника та поручителя.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 жовтня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 120220,94 грн. та судовий збір в розмірі 1202,21 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з поручителя та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Письмові заперечення на апеляційного скаргу до апеляційного суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, тобто в частині стягнення заборгованості з поручителя, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина 1 статті 553 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №11275, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 50000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування коштами, строком повернення до 31 березня 2013 року (а.с.8-10).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки №11275 від 31 березня 2008 року, за яким поручитель відповідає перед банком за порушення зобов'язання боржником. Цей договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с.13).
Судом правильно встановлено, що у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань позичальником у встановлений кредитним договором строк, тобто до 31 березня 2013 року, станом на 29 січня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 120220,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 41675,15 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 51293,08 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 27252,71 грн.(а.с.4-5).
У вказаному вище кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений, а отже право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту виникло у банку, починаючи з 31 березня 2013 року. Окрім того, зі змісту договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо права пред'явлення вимоги до поручителя протягом наступних шести місяців.
З матеріалів справи вбачається, що належних і допустимих доказів пред'явлення претензії протягом зазначеного строку - суду не надано. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду за захистом свого порушеного права лише в березні 2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на момент звернення банку із позовом до суду порука відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України є припиненою, оскільки строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Право кредитора і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (в даному випадку 6 місяців). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року, яка згідно зі ст.360-7 є обов'язковою для судів.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості тільки з позичальника.
Доводи апелянта про виникнення права у банка на пред'явлення позову до поручителя в межах строку позовної давності - не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону, оскільки умова договору поруки (пункт 11) про продовження строку позовної давності до п'яти років, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки.
Інші доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 06 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: