Номер провадження №22-ц/791/3133/2014 Головуючий в І інстанції Спічак О.Б.
Категорія 47 Доповідач: Ігнатенко П.Я.
2014 року листопада місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі: Калюжному О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 22 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,-
В травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що з 24 листопада 1984 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох повнолітніх дітей. Враховуючи те, що спільне життя не ведеться з листопада 2012 року, фізичний та духовний зв'язок з відповідачем втрачено, просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_5.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 вересня 2014 року розірвано шлюб зареєстрований між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 24 листопада 1984 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, актовий запис №813.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, надати їй можливість заявити зустрічний позов та розглядати вимоги ОСОБА_6 разом з її позовними вимогами про поділ спільного майна подружжя.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 1984 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, актовий запис №813. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей (а.с3-4).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що сторони не підтримують шлюбні стосунки з 2012 року, проживають окремо, а характер відносин, що склався між подружжям свідчить про розпад їх сім'ї, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Колегія суддів погоджується із аргументованим висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в зв'язку з тим, що відносини між чоловіком та дружиною погіршилися, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин та категоричного небажання позивача збереження сім'ї.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини, дав оцінку доказам по справі та відповідно до вимог закону розглянув спір в межах заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу, дійшовши висновку про неможливість збереження шлюбу.
Посилання апелянта на наявність нерозглянутих вимог щодо матеріальних претензій до ОСОБА_6 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки такі позовні вимоги в суді першої інстанції не заявлялися, а подача і розгляд зустрічного позову в суді апеляційної інстанції законом не допускається. Позов про поділ майна подружжя має вирішуватися у разі його пред'явлення в передбаченому законом порядку і розірвання шлюбу цьому не перешкоджає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого по справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, в ході апеляційного розгляду не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 22 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: