24 жовтня 2014 р. Справа № 804/1657/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді судді суддіЛуніної О.С. Златіна С.В. Ляшка О.Б.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Громадської Організації «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» в інтересах ОСОБА_4 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати дії Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_5 за приховування інформації, ненадання повної та точної відповіді на звернення від 08.09.2011 року - неправомірними;
- зобов'язати Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_5 надати повну і точну відповідь на заяву від 08.09.2011 року;
- стягнути витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року заяву ОСОБА_4 про зміну відповідача задоволено, замінено первинного відповідача - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_5 на належного відповідача - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, у зв'язку з тим, що Державне агентство з енергозбереження, як юридичну особу, припинено та зареєстровано її правонаступника, новий орган державної влади - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
10 червня 2014 року ГО «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_4 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України з уточненою позовною заявою, у якій просить:
- визнати дії розпорядника інформації, суб'єкта владних повноважень Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України за ненадання повної і належної відповіді, за приховування інформації і у ненаданні взагалі інформації на поставлені питання 1,2,4,5,6,7,8,9 інформаційного запиту від 07 вересня 2011 року ОСОБА_4, який зареєстровано в приймальні відповідача від 08.09.2011 року за вхідним номером 1613 - неправомірними;
- зобов'язати Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в термін п'яти днів від набрання чинності судового рішення надати відповідь на порушені питання 1,2,4,5,6,7,8,9 в інформаційному запиті від 07.09.2011 року відповідно до змісту запитань викладених у цих пунктах запиту на адресу: АДРЕСА_1, 49100;
- зобов'язати Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України вчинити певні дії: утриматися від вчинення антиконституційних дій щодо: ненадання своєчасних, повних, правдивих, відповідей на запити ОСОБА_4, що є порушенням статей 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також насамперед порушення норм прямої дії зазначені у ч. 2 ст. 34 та ст. 40 Конституції України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI ОСОБА_4 07 вересня 2011 року звернулась до виконуючого обов'язки начальника Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_5 із запитом про надання точної інформації. Листом від 12.09.2011 року №15-5/1 25-1710 їй надана відповідь на окремі пункти запиту, стосовно інших же пунктів зазначено, що такі питання не відповідають до компетенції теруправління та запит направлено до розпорядника такої інформації, тобто до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, однак відповіді на поставлені питання останнім надано так і не було. Між тим, відповідь надану теруправлінням вважають не повною, необґрунтованою і неправомірною та такою, що порушує конституційні права ОСОБА_4, а також права, передбачені ЗУ «Про інформацію» та ЗУ «Про звернення громадян». Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом прав, свобод та інтересів члена своєї організації - ОСОБА_4
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Керівник Громадської Організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» - Литвинов Г.М. надав суду заяву від 24.06.2014 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Крім того, 24.10.2014 року до суду надійшла заява представника ГО «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» - Пономар Н.В. про розгляд справи в порядку письмового провадження. До заяви додана довіреність про надання повноважень ГО НПГО «Право на Захист» її члену Пономар Н.В.
Проте, дана довіреність не завірена належним чином та не містить оригіналу печатки.
Разом з тим, колегія суддів приймає заяву від 24.06.2014 року ГО «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист».
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2011 року ОСОБА_4 звернулась із інформаційним запитом до виконуючого обов'язки начальника Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» .
У своєму запиті ОСОБА_4 просила надати точну інформацію щодо:
1) прізвища, ім'я та по батькові, назву посади керівника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області станом на вересень 2011 року;
2) яка повна назва організації Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області станом на вересень 2011 року?
3) графік прийому громадян в Територіальному управлінні державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області станом на вересень 2011 року;
4) чи є Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області структурним підрозділом Державної інспекції з енергозбереження станом на вересень 2011 року?
5) до якої відповідної категорії посад державних службовців відноситься посада начальника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_8 станом на 10.08.2011 року?
6) до якої відповідної категорії посад державних службовців відноситься посада заступника начальника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_5 станом на вересень 2011 року?
7) надайте точну інформацію хто (П.І.Б., посада) надавав подання щодо присвоєння сьомого та шостого рангу державному службовцю начальнику Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_8?
8) назву організації, прізвища, ім'я та по батькові, назву посади керівника організації в якої працює консультант ОСОБА_9, яка свій робочий час державного службовця витрачає на походи до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (остання ознайомлювалася зі справою в зазначеному суді 045 вересня 2011 року) за позовами ОСОБА_4 до начальника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_8 та працівників цього ж Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області;
9) надайте точну інформацію і зазначте конкретно кому (П.І.Б., посада) підпорядковується державний службовець юрисконсульт ОСОБА_9?
10) протокол №2 зборів трудового колективу і профгрупи Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 14.07.2010 року, який є інформацією про ОСОБА_4 - в липні 2010 року працювала в Територіальному управлінні державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області на посаді державного службовця, надати до відповіді належним чином завірену його копію;
11) табель обліку робочого часу працівника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ( в якому працювала ОСОБА_4 у зазначений період на посаді державного службовця) за грудень 2009 року - серпень 2010 року включно, надати до відповіді належним чином завірену їх копію.
Даний запит отриманий та зареєстрований Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 08.09.2011 року вхідний №1613.
За результатом розгляду вказаного запиту, листом Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області за вихідним №15-5/1 25-1710 від 12.09.2011 року ОСОБА_4 надано письмову відповідь на окремі пункти запиту, а саме: №3, 10, 11. Щодо інших пунктів повідомлено, що вони не відносяться до компетенції теруправління та запит направлено до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Між тим, відповідь з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_4 до цього часу так і не отримала.
Колегією суддів встановлено, що ГО «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація», яка звернулась до суду в інтересах члена своєї організації - ОСОБА_10, за захистом її порушених прав, створена без статусу юридичної особи та 17 квітня 2013 року наказом Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області № 144/02-02 прийняте письмове повідомлення про утворення даної організації.
27 травня 2013 року наказом Дніпропетровського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області №374 прийняте письмове повідомлення про утворення Громадської Організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист».
12 квітня 2014 року між ГО «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» та ГО «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист» укладено угоду про співробітництво та взаємодопомогу між цими громадськими організаціями.
Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
З 01 січня 2013 року введено в дію ЗУ «Про громадські об'єднання», особливостями якого є здійснення діяльності громадського об'єднання без статусу юридичної особи та за відсутності статуту такого об'єднання, що визначено ч. 5 ст. 1, ч. 4 ст. 9 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Таким чином, на час розгляду справи процесуальний закон визначає необхідною ознакою для визнання будь-якої організації позивачем в адміністративній справі наявність у такої організації статусу юридичної особи.
Поряд з цим, відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як зазначалось вище, з 01 січня 2013 року в Україні визнається діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи, проте на час розгляду справи відповідні зміни до процесуального законодавства не внесені. Поряд з цим, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість участі у справі ГО «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» та ГО «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист», застосовуючи аналогію закону, який надає громадській організації, яка зареєстрована юридичною особою статусу сторони адміністративного процесу або особи, яка може звертатись до суду в інтересах інших осіб у випадках, встановлених законом.
За ч. 7 ст. 56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Отже, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» за № 2657-XII (далі - ЗУ № 2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Визначення порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлено положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. за № 2939-VI (далі - ЗУ № 2939-VI).
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 2939-VI встановлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Інформаційний запит, з яким звертаються громадяни до розпорядників інформації в розумінні ч. 1 ст. 13 ЗУ №2939-VI повинен розглядатися згідно до вимог ЗУ за №2939-VI від 13.01.2011 року, якщо запитувана інформація не належить до інформації з обмеженим доступом в розумінні статті 6 ЗУ №2939-VI, не належить до конфіденційної інформації в силу статті 7 зазначеного Закону, а також до таємної інформації стаття 8 або службової інформації ст. 9 ЗУ №2939-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Отже, колегія суддів зазначає, що Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, на адресу якого направлено запит, є розпорядником публічної інформації.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Статтею 19 Закону №2939-VI визначається, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частиною 5 ст.19 Закону передбачено, що Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно ч. 1,2 ст. 22 цього Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Під час судового розгляду справи не встановлено, що запитувана ОСОБА_4 інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом, як і не встановлено будь-яких інших обмежень для надання запитуваної інформації.
Також, суд зазначає, що жодних заперечень від відповідача, який повідомлявся про розгляд справи належним чином, суду надано не було. Крім того, відповідачем не була виконана ухвала суду про надання інформації від 18.02.2014 року.
Таким чином, оскільки в своїй відповіді від 12.09.2011 року за вихідним №15-5/1 25-1710 Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області зазначило, що запит ОСОБА_4 направлено до належного розпорядника такої інформації, а саме до Державної інспекції з енергозбереження, тобто фактично відмовило у наданні відповіді на окремі пункти запиту, посилаючись на те, що не є розпорядником такої інформації, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області в задоволенні запиту на інформацію від 08.09.2011 року № 1613 у повному обсязі є протиправною.
Посилання Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області на те, що воно не є розпорядником запитуваної ОСОБА_4 інформації та направлення запиту належному розпоряднику, у даному випадку, не може вважатись судом як належне виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки розпорядником запитуваної інформація у даному запиті щодо: прізвища, ім'я та по батькові, назви посади керівника Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області станом на вересень 2011 року; повної назви організації Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області станом на вересень 2011 року; чи є Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області структурним підрозділом Державної інспекції з енергозбереження станом на вересень 2011 року, та інших пунктів запиту, є саме Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про протиправність дій саме Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, що виразились у ненаданні повної відповіді на інформаційний запит ОСОБА_4 у листі від 12.09.2011 року №15-5/1 25-1710, оскільки підстав для відмови ним у наданні відповіді на окремі пункти запиту судом не встановлено.
Отже, у зв'язку із встановленням судом порушеного права позивача, останнє підлягає відновленню, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача - Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України надати своєчасну, повну та достовірну інформацію відповідно до предмету інформаційного запиту від 08 вересня 2011 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України вчинити певні дії: утриматися від вчинення антиконституційних дій щодо: ненадання своєчасних, повних, правдивих, відповідей на запити ОСОБА_4, що є порушенням статей 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також насамперед порушення норм прямої дії зазначені у ч. 2 ст. 34 та ст. 40 Конституції України, то колегія суддів вважає що у задоволенні такої вимоги слід відмовити виходячи з наступного.
Так, на день вирішення спору обов'язок відповідача щодо надання своєчасних, повних, правдивих відомостей на запити ОСОБА_4, які до нього ще не надходили, не виник; а тому дана вимога позивача є передчасна та такою, що є на майбутнє, що виключає можливість її задоволення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ГО «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» в інтересах ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Аміністративний позов Громадської організації «Запорізька Незалежна Регіональна Правозахисна Організація» в інтересах ОСОБА_4 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, що полягають у ненаданні повної та достовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_4 від 08 вересня 2011 року протиправними.
Зобов'язати Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України надати ОСОБА_4 своєчасну, повну та достовірну інформацію відповідно до поставлених питань інформаційного запиту від 08 вересня 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Голоуючий суддя Суддя Суддя О.С. Луніна С.В. Златін О.Б. Ляшко