25 липня 2014 р. Справа №804/10483/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши позовну заяву з додатками Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Марганецького міського комунального підприємства «Житлове господарство» про стягнення коштів,
Нікопольська ОДПІ звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з розрахункових рахунків Марганецького МКП «Житлове господарство» відкритих у банківських установах, коштів по платежу єдиний соціальний внесок у сумі 679' 607грн.61коп. (в т.ч. пеня - 61' 466грн.94коп.)
Відповідно до п.1, п.2, п. 3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує зокрема, чи:
- подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
- має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Так, з наданої до матеріалів справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вбачається відмінність найменування відповідача.
У відповідності до ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Надані позивачем документи неможливо вважати доказами у розумінні ст.ст.69-71, 106 КАС України, оскільки не засвідчені належним чином.
Так, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім того, Постановою КМУ від 30.11.2011 №1242, затверджено Типову інструкцію з діловодства, де передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п. 76 Інструкції установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо). Пунктом 77 Інструкції визначено, що напис про засвідчення документа складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».
Позивачем до позовної заяви надано ксерокопії/фотокопії документів, не засвідчені у встановленому порядку. А саме: відсутня дата засвідчення. Крім того, у матеріалах позовної заяви відсутні докази повноважень на засвідчення ОСОБА_1.
Також, з огляду на позовні вимоги, у матеріалах позовної заяви відсутній перелік всіх рахунків в банках, з яких позивач пропонує стягнення.
Відповідно до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно практики, якої дотримується у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, що вбачається з інформаційного листа від 16.11.2011р. №2091/11/13-11, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Всупереч зазначеним вимогам, позивачем до позовної заяви наданий лише опис надісланих документів. Проте, такий документ не може вважатися доказом у розумінні ст.ст.69-70 КАС України з наступних підстав.
По-перше, одним з безумовних доказів відправлення кореспонденції, згідно Правил надання поштового зв'язку (далі Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009 р. є фіскальний чек (розрахунковий документ).
По-друге, доданий до матеріалів справи опис вкладення підписаний лише посадовою особою позивача та засвідчений лише печаткою позивача.
Вимоги до опису вкладення також визначені Правилами.
У зв'язку з чим, суд має право поставити питання про фальсифікацію доданих до позовної заяви документів.
Крім того, всупереч зазначеним приписам, позивачем не надано фіскального чеку, а наявний на позовній заяві надпис та печатка, які не можуть бути розглянуті судом як доказ отримання, оскільки з його змісту також не вбачається отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками та відсутні докази трудових відносин або наявності повноважень зазначеної особи з відповідачем по справі.
Визначені питання відносяться саме до компетенції позивача, а тому не можуть бути невідомі останньому. Отже, позивач має можливість надати такі докази самостійно.
Відповідно до ст.122 КАС України за загальним правилом адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Марганецького міського комунального підприємства «Житлове господарство» про стягнення коштів, залишити без руху.
Встановити Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили для усунення недоліків позовної заяви.
Визначені недоліки позовної заяви усунути шляхом надання:
- оригінал або належним чином засвідчену копію чеку «Укрпошти» (відповідним відділенням) про надіслання позовної заяви з додатками;
- письмово визначених рахунків відповідача у банках;
- доказів повноважень на засвідчення копій;
- письмово визначене найменування відповідача.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова