Справа № 601/2555/13-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/789/56/14 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.3 ст.368 ККУкраїни
22 жовтня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 червня 2014 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого головою Лідихівської сільської ради, не судимого,
визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначено йому за даною статтею покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державних службовців строком на 2 (два) роки без конфіскації майна, належного йому на праві приватної власності, відповідно до ст.77 КК України.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, відповідно до п.3 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вироком суду також вирішено питання стосовно речових доказів, судових витрат.
Вирішено міру запобіжного заходу у вигляді застави, після вступу вироку в законну силу скасувати, а заставу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_8 .
Знято арешт з майна належного ОСОБА_7 , а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1.18 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 року випуску, колір синій, № шасі (рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2
Згідно з вироком суду 21 червня 2012 року до ОСОБА_7 , працюючого з 3 листопада 2010 року Лідихівським сільським головою і який є представником влади і службовою особою, яка займає відповідальне становище, маючи 9 ранг 4 категорії посадової особи органу місцевого самоврядування, звернувся приватний підприємець ОСОБА_9 з проханням надання в оренду приміщення на території Лідихівської сільської ради. ОСОБА_7 порекомендував ОСОБА_9 приміщення пилорами. 23 червня ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_9 біля приміщення Лідихівської сільської ради та дав останньому номер телефону власника пилорами, а також вказав на необхідність укладення договору оренди земельної ділянки під приміщення пилорами і для обслуговування приміщення. В розмові ОСОБА_7 повідомив, що питання оренди землі потрібно вирішувати з ним.
25 червня 2012 року ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 в Лідихівській сільській раді. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про те, який пакет документів необхідно подати для оформлення оренди земельної ділянки.
Після того, як ОСОБА_9 погодився на пропозицію ОСОБА_7 , останній запропонував ОСОБА_9 написати заяву на оренду земельної ділянки та вказати в заяві, що договір оренди приміщення буде надано пізніше. До заяви були додані копія паспорту, ідентифікаційного коду, копія виписки з державного реєстру фізичних та юридичних осіб. До заяви не було додано графічних матеріалів з зазначенням місця розташування та розміру земельної ділянки і розрахунку потреби площі, чим було порушено вимоги ч.2 ст. 123 ЗК України.
Не зважаючи на відсутність графічних матеріалів та документів, які б підтверджували право власності або право користування ОСОБА_9 на приміщення, ОСОБА_7 на розгляд чотирнадцятої сесії шостого скликання Лідихівської сільської ради, яка відбулася 26 червня 2012 року, винесено питання надання дозволу ОСОБА_9 на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 .
На вказаній сесії ОСОБА_10 доповів вказану заяву і депутати проголосували за те, щоб надати ОСОБА_9 в оренду земельну ділянку площею 0.25 га для обслуговування виробничого приміщення.
29 червня 2012 року ОСОБА_9 у м. Броди Львівської області зустрівся з власником приміщення ОСОБА_11 та підписав з ним договір оренди приміщення.
ОСОБА_7 по телефону призначив ОСОБА_9 зустріч 2 липня 2012 року о 9 годині 30 хвилин у м. Кременці біля будинку райдержадміністрації.
2 липня 2012 року о 9 годині 30 хвилин ОСОБА_9 прибув до приміщенні Кременецької РДА. ОСОБА_7 попросив ОСОБА_9 зачекати, оскільки мав справи в райдержадміністрації та прокуратурі. Біля 12 годин 30 хвилин ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_9 і вони сіли за столик біля супермаркету «Продсервіс», що по вул. Шевченка у м. Кременці. ОСОБА_9 витягнув гроші в сумі 1500 доларів США та поклав їх на стіл перед ОСОБА_7 ..
ОСОБА_7 прочитав договір оренди приміщення, зателефонував до ОСОБА_11 , а потім витягнув з папки рішення сесії Лідихівської сільської Ради, підписав його та завірив печаткою.
ОСОБА_9 взяв з рук останнього рішення № 206 Лідихівської сільської Ради та пішов.
ОСОБА_7 взяв гроші в сумі 1500 доларів США, що по курсу НБУ складало 11988 гривень 75 коп., і пішов у напрямку перехрестя вулиць Козубського та Миру, де був затриманий працівниками УМВСУ в Тернопільській області.
В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 просить вирок Кременецького районного суду від 06 червня 2014 року , яким визнано ОСОБА_7 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, скасувати, а кримінальну справу закрити за ст. 6 п.2 КПК України. Зазначає, що вирок суду є незаконним через однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального та неправильне застосування кримінального закону.
Заслухавши думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Дослідивши матеріали кримінальної справи та встановивши в діях ОСОБА_7 наявність вини у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку ряд наявних в матеріалах справи доказів, які належним чином дослідив та дав їм вірну юридичну оцінку.
Згідно показів свідка ОСОБА_9 , він 21.06.2012 року познайомився з головою Лидихівської сільської ради ОСОБА_7 коли шукав приміщення під оренду. Заяву на оренду земельної ділянки він написав 25.06.2012 року і домовився з ним про позитивне рішення за 1500 доларів США. Вказане рішення ОСОБА_9 повинен був забрати в ОСОБА_7 02.07.2012 року за плату 1500 доларів США. Перед зустріччю з ОСОБА_7 . ОСОБА_9 звернувся у правоохоронні органи з заявою про вимагання хабара. Працівники міліції видали йому зазначену суму, яка була помічена спеціальною речовиною. Цього ж дня 02.07.2012 року в обідню пору дня він зустрівся з ОСОБА_7 у центрі м. Кременець по вул. Шевченка біля супермаркету, де сіли за столик і він останньому показав договір оренди приміщення та поклав гроші у сумі 1500 доларів США на столик перед ОСОБА_7 після чого той перетелефонував власнику приміщення ОСОБА_11 та, переконавшись у достовірності укладання договору оренди, підписав рішення сесії та поставив на ньому печатку. Гроші у сумі 1500 доларів США ОСОБА_7 поклав у кишеню своєї сорочки та пішов через парк в напрямку перехресть вулиць.
Такі покази свідка ОСОБА_9 колегія вважає правдивими, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінальної справи.
Як вбачається із протоколу огляду та вручення грошових коштів від 02.07.2012 року (а.с.23 т.1), на підставі заяви ОСОБА_9 (а.с.22 т.1), у присутності останнього та двох понятих було оглянуто грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а саме 15 купюр номінальною вартістю по 100 доларів США кожна, які були оброблені спеціальною речовиною та видані ОСОБА_9 для використання під час проведення оперативно - розшукових заходів.
Після зустрічі 02.07.2012 року ОСОБА_9 з ОСОБА_7 , останній був затриманий працівниками УМВС України в Тернопільській області на перехресті вулиць Козубського та Миру у м.Кременці.
Як вбачається із протоколу огляду місця події із застосуванням відеозапису від 02 липня 2012 року ОСОБА_7 у присутності понятих погодився на освітлення його рук ультрафіолетовою лампою та на проведення змивів з долонь його рук. Далі ОСОБА_7 добровільно видав для огляду речі, які знаходилися в кишені його сорочки, серед яких були грошові кошти у сумі 1500 доларів США номіналом по 100 доларів у кількості 15 купюр. При освітленні виданих купюр лампою з ультрафіолетовим світлом на лицевій стороні кожної купюри виявлено написи, які читаються як літера «К», а на зворотній стороні кожної купюри світіння спецречовини світло - зеленого кольору. Також серед інших речей у ОСОБА_7 було виявлено і гербову печатку сільської ради.
Будь - яких претензій чи зауважень до проведення даної слідчої дії у ОСОБА_7 не було, що вбачається із вищевказаного протоколу.
Викладені у протоколі дії підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були присутні в якості понятих та вказали, що ОСОБА_7 відмовлявся від дачі показів.
Відповідно до висновку експерта №1-1184/12 від 24.07.2012 року на лицевих сторонах шести купюр номінальною вартістю по 100 доларів США виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів «К» в УФ-освітленні. На зворотніх сторонах цих купюр та менше на їх лицевих сторонах, а також менше на лицевих та зворотніх сторонах інших дев'яти купюр, на мерлевих тампонах, якими робили змиви з правої та лівої руки ОСОБА_7 , виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовтно - зеленим кольором в УФ - освітленні. Усі виявлені зразки невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто - зеленим кольором в УФ - освітленні мають спільну родову належність ( по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів).
Таким чином, матеріалами справи повністю доводиться факт отримання ОСОБА_7 хабара від ОСОБА_9 у розмірі 1500 доларів США за сприяння останньому в отриманні в оренду земельної ділянки під приміщення пилорами.
Доводи ОСОБА_7 про те, що він не міг сприяти ОСОБА_9 у вирішенні питання про передачу йому в оренду земельної ділянки, оскільки це питання належить до компетенції ради, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, які суд першої інстанції у повній мірі дослідив та дав їм оцінку.
Так, про те, що ОСОБА_7 були вчинені усі необхідні дії для отримання земельної ділянки ОСОБА_9 свідчить те, що 25.06.2012 року, тобто за день до проведення сесії сільської ради, яка мала відбутися 26.06.2012 року, від ОСОБА_9 було прийнято заяву без усіх необхідних для цього документів.
Не зважаючи на відсутність необхідних документів для вирішення питання про передачу в оренду земельної ділянки, без попереднього розгляду даного питання на земельній комісії та без висновку цієї спеціальної комісії, тобто у порушення вимоги ЗК України, ОСОБА_7 вніс на наступний день до порядку денного сесії дану заяву, а далі на засіданні сесії по ній доповідав, що ствердили в судовому засіданні допитані свідки.
Крім того, після засідання сесії, на якій було прийнято позитивне рішення по заяві ОСОБА_9 , доручив виготовлення рішення землевпоряднику ОСОБА_14 , що останній підтвердив в судовому засіданні та пояснив, що ОСОБА_7 надав йому взірець рішення, який останньому передав ОСОБА_9 та сидів коло нього й чекав коли він це рішення надрукує, не зважаючи на те, що термін виготовлення таких рішень становить 10 днів.
Далі, поза межами приміщення сільської ради ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_9 на вулиці у м.Кременці, у присутності останнього підписав дане рішення та скріпив його гербовою печаткою, яку приніс із собою. За це ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 1500 доларів США.
Отже, суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчинені ним злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто одержання хабара в значному розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище.
При цьому доводи захисника ОСОБА_7 , викладені у апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_9 та працівниками міліції було здійснено по відношенню нього провокацію, не заслуговують на увагу, оскільки не виправдовують засудженого у вчиненні ним даного злочину, вина якого повністю доведена.
Що ж стосується призначеної міри покарання ОСОБА_7 , то суд першої інстанції її призначив правильно, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, із застосуванням до основної міри покарання ст.75 КК України і така відповідає вчиненому злочину та особі засудженого, необхідна для його виправлення та попередження нових злочинів, що у вироку судом достатньо мотивовано й ніким не оскаржується в апеляції.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим та будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено.
Виходячи з наведеного керуючись п.п. 11,13 розділу ХІ перехідних положень КПК України 2012 року та ст.ст. 362, 365, 366 КПК України в редакції 1960 року колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 червня 2014 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2