копія
"07" листопада 2014 р. Справа № 608/2085/14-ц
Номер провадження2/608/673/2014
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О.С.
представника позивачки ОСОБА_1
позивачки ОСОБА_2
представника відповідачки ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чорткові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю ,-
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю квартири в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з померлим ОСОБА_5 з 1994 року перебувала в фактичних шлюбних відносинах і проживали разом в квартирі АДРЕСА_2, яка належала позивачці на праві власності, вели спільне господарство, а з 1998 року перебували в церковному шлюбі. На момент придбання квартири в 2006 році в АДРЕСА_1, позивачка та ОСОБА_5 продовжували проживати як подружжя, були офіційно зареєстровані за однією адресою, і дана квартира була придбана ними за спільні кошти. Оскільки, відповідачка ОСОБА_4 вважає, що квартира в АДРЕСА_1, була особистою власністю її брата, і пред'являє позови щодо визнання за нею права на спадкування на дану квартиру, позивачка змушена була звернутися до суду з вище зазначеним позовом.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 позов підтримують, просять його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_3 позову не визнають, вважають його безпідставним, просять в задоволенні позову відмовити. В заперечення поданих до суду зазначили, що спір між сторонами щодо даної квартири вже був предметом розгляду в судах починаючи з 2009 року і відповідно до вимог ст. 67 ЦПК України закінчені процесуальні строки встановлені роками, в межах яких вчиняються процесуальні дії встановлені законом, а документи подані після закінчення процесуальних строків то позовну заяву залишити без розгляду, також факт проживання однією сім"єю має бути доведений в судовому порядку а з такою заявою ОСОБА_2 відповідно до вимог ЦПК України в суд не зверталася, не зверталася і з позовом про поділ спільного майна подружжя. А, тому просили в позові відмовити.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, суду показали, що позивачка з ОСОБА_5 проживали разом однією сім"єю та спільно вели господарство приблизно з 1990 років до 2009 рік в квартирі позивачки за адресою по АДРЕСА_2, про те, що вони не перебували в шлюбі, їм не було відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що в 2008 році її чоловік разом з ОСОБА_5 тривалий час перебували на лікуванні в лікарні, до ОСОБА_5 під час його перебування в лікарні постійно приходила позивачка, переодягала його, приносила йому їсти, чоловік говорив, що то його жінка.
Вислухавши сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав:
Судом встановлено, що сторони в період з 1994 року по 2008 рік постійно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Вказані обставини встановлені рішенням Чортківського районного суду від 4 березня 2010 року, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке вступило в закону силу (в мотивувальній частині якого зазначено, що згідно актів, встановлено факт не проживання відповідача ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 з 2007 року), також підтверджені доказами, а саме, записом будинкової книги, з якої вбачається, що ОСОБА_5 знятий з реєстрації в АДРЕСА_2, (тобто з квартири позивачки) 25.03.2010 року, поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідоцтвом про шлюб з якого вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в храмі Св. Покрови, м. Чорткова взяли церковний шлюб 15.11.1998 року, та заявою ОСОБА_2 даною приватному нотаріусу ОСОБА_10, про згоду на купівлю чоловіком ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 за 10000 гривень, за кошти, які належали їм на праві спільної сумісної власності, набуті за час спільного проживання.
Також судом встановлено, що під час спільного постійного проживання позивачки та ОСОБА_5 - ОСОБА_5.27.07.2006 - було придбано квартиру АДРЕСА_1 за 10000 гривень. Квартиру сторонами було придбано за спільні кошти, однак оформлено на ім'я ОСОБА_5
Статтею 74 СК України встановлено: якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Таким чином, суд дійшов висновку, що квартира АДРЕСА_1 за 10000 гривень є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Оскільки, законодавцем презюмується виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, то обов'язок з доведення тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладений на останнього, оскільки, ОСОБА_5 помер і його спадкоємцем є ОСОБА_4, яка є відповідачем по справі, та яка заперечувала щодо пред'явлених до неї позовних вимог, то на неї покладався обов'язок доведення, обставини, що майно, придбане у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а саме, квартири АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_5 проте, ні відповідачкою ні її представником в судовому засіданні не було надано таких доказів, а в рішенні на яке посилався представник відповідачки, є зазначено, що факту встановлення спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та визнання спірного майна спільною сумісною власністю судом не встановлювалось. Також, сама відповідачка в судовому засіданні не заперечувала що, позивачка тривалий час проживала з її братом однією сім"єю і лише перед смертю, брат проживав в їхньої сестри та помер в неї. Що стосується посилання представника відповідачки про застосування до даних правовідносин позовної давності то на підставі ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
А, тому виходячи з вище наведеного, суд оцінюючи зібрані докази в їх сукупності вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю підлягає до задоволення.
На основі встановленого та керуючись ст.ст. 20, 60, 74 СК України, ст. 325 ЦК України, ст.ст.10,11, 209, 212, 214-215,218, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана 27.07.2006 року на ім'я ОСОБА_5 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 під час спільного проживання як дружини та чоловіка.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Чортківський районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Рішення набрало законної сили "____"_____________2014 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №608/2085/14-ц.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано "____"_______________2014 року.
Секретар: