Справа № 1-кп/593/63/2014
"10" жовтня 2014 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого - судд - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області кримінальну справу (кримінальне провадження №- 12014210040000204 від 24 липня2014 року) про обвинувачення:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, працює головним бухгалтером Бережанської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні немає, має двох батьків віком понад 70-ть років, депутатом не обиралася, раніше не судимої, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи головним бухгалтером Бережанської МДЛ ВМ та службовою особою, переслідуючи умисел підробити офіційний - документ, з метою в подальшому його використати та провести оплату бюджетними коштами за ненадані послуги із газопостачання, в грудні 2013 року, перебуваючи в приміщенні Бережанської МДЛ ВМ, що знаходиться по вул. Героїв Майдану(вул. Ватутіна), 1 в м. Бережани Тернопільської області, самостійно, без відома та допомоги інших осіб підробила офіційний документ - платіжне доручення за № 299 від 12.12.2013 року на суму 3490,69 грн., шляхом внесення неправдивих відомостей у нього. Підробляючи платіжне доручення, ОСОБА_4 умисно змінила дані дебет рахунку №35225001000053 (спецрахунок) на дебет рахунку №35212003000053 (кошти державного бюджету) та подала підроблене платіжне доручення 23.12.2013 року в Держказначейство в Бережанському районі.
Окрім цього, у лютому та березні 2014 року без відома інших осіб, ОСОБА_4 внесла в акти приймання-передачі природного газу неправдиві відомості про кількість спожитого газу, які в подальшому подала у бухгалтерію Бережанського УЕГГ, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , де на їх підставі виписано рахунки на сплату послуг із газопостачання.
Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченої кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, якскладання завідомо неправдивого офіційного документа, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
За даними фактами 24 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальні правопорушення за №-№-12014210040000204, 12014210040000205, які в подальшому 30 серпня 2014 року прокурором об'єднані в одне провадження за №-12014210040000204.
26 вересня 2014 року в м.Бережани Тернопільської області між старшим прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_3 з однієї сторони та з іншої сторони -підозрюваною ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно із умовами угоди, прокурор тапідозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст. 366 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення з врахуванням беззастережного визнання нею своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень; та з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики з місця проживання та з місця роботи, той факт, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а саме:за ч.І ст.366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850,00 гривень), без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК Українита наслідки їх невиконання передбаченіст. 476 КПК Українита отримана згода ОСОБА_4 на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України визнала повністю, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості від 26 вересня 2014 року й призначити узгоджену міру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов'язання. Окрім цього, обвинувачена в судовому засіданні підтримала своє письмове клопотання, в якому просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки у неї є двоє батьків, віком понад 70-ть років, які проживають разом із нею і інших працездатних дітей у батьків немає.
Прокурор у судовому засіданні підтвердив, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості визначеніст. 473 КПК Українита просить затвердити зазначену угоду, оскільки при визначенні в угоді міри покарання обвинуваченій враховані обставини, які його пом'якшують та дають підстави, відповідно до положень ст. 69 КК України не застосовувати до ОСОБА_4 додаткової міри покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. Щодо заяви про звільнення обвинуваченої від призначеного судом покарання за даним вироком на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», заперечень не має, вважає що вона може бути задоволена. Визнала, що обвинувачена раніше не судима, позитивно характеризується, має двох батьків віком понад 70-ть років, які дійсно проживають разом із нею, інших працездатних дітей у батьків ОСОБА_4 немає, злочини вчинені нею є невеликої тяжкості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3ст. 314 КПК Українипитання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст.468,469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно ізст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості.
Потерпілих від даних кримінальних правопорушень немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціїстатті обвинувачення з врахуванням вимог ст.ст.50,65 КК України. Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання, шкоди будь-якого характеру її діями не спричинено. Зазначені обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. А тому, суд вважає обґрунтованим застосування при призначенні покарання в даному випадку положень ст. 69 КК України й можливість не призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого в санкції ч.1 ст. 366 КК України, як обов'язкового.
Суд в порядкуст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК Українита наслідки їх невиконання, передбаченіст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 26 вересня 2014 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210040000204 від 24 липня 2014 року міжстаршим прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_3 з однієї сторони та з іншої сторони - підозрюваною ОСОБА_4 вимогамКПКтаКК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 діючи умисно внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, та вчинила складання завідомо неправдивого офіційного документу, а тому кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 366 КК України. За такими кримінальними правопорушеннями обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 вересня 2014 року.
По справі судових витрат немає.
Відомостей про наявність речових доказів у кримінальному провадженні суду не повідомлено.
Як визначено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджена може бути повністю або частково звільнена від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1,2ст.1 ЗУ"Про застосування амністії в Україні"… амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального Кодексу України та цьогоЗакону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII набрав чинності 19 квітня 2014 р. і його діяпоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно дост.9 Закону України «Про амністію у 2014 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."є"ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
З матеріалів кримінального провадження, а саме, з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №-142, вчинений Бережанським ЗАГСом Тернопільської області 09 вересня 1958 року та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис №81, вчинений Бережанським ЗАГСом Тернопільської області 20 вересня 1980 року, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_6 намомент вчинення злочину та на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» мала і має обох батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які відповідно до відомостей у паспорті серія НОМЕР_3 , виданого 13 березня 2001 року та паспорті серії НОМЕР_4 виданого 01 березня 2001 року, народилися - батько - 24 листопада 1930 року, а мати - 06 квітня 1939 року. В судовому засіданні також встановлено, що інших працездатних дітей у батьків ОСОБА_4 немає, оскільки як вбачається із досліджених в судовому засіданні документів рідний брат ОСОБА_4 - ОСОБА_9 є непрацездатною особою - пенсіонером по віку (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис №-192 від 02 грудня 1962 року, вчинений Бережанським ЗАГСом Тернопільської області, пенсійне посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 ).
Також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, що кримінальне правопорушення вона вчинила протягомгрудня 2013 року та лютого-березня 2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.)Закону України «Про амністію у 2014 році»; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, щиро кається у вчиненому й сама клопоче про застосування до неї акту амністії.
Обмежень щодо застосування відносно ОСОБА_10 амністії, передбаченихст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" таст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом невстановлено,амністія до обвинуваченої раніше не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.85,86 КК України,ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«є»ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст.373,374,473,474,475,476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 від 26 вересня 2014 року, укладену в м.Бережани Тернопільської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210040000204 від 24 липня 2014 року.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 вересня 2014 року покаранняза ч.І ст.366 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - основне покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850,00 гривень), без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Відповідно до п.«є»ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання призначеного їй даним вироком суду.
Апеляціяна вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області.Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1