Справа № 594/1111/14-к
06 листопада 2014 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, освіта вища, працюючого водієм ТОВ «Транс-груп» м.Київ, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_7 27 липня 2014 року біля 18 год., знаходячись на вулиці села Дзвинячка Борщівського району Тернопільської області, поблизу господарства, в якому проживає, під час суперечки із ОСОБА_4 , діючи умисно, завдав два удари кулаком правої руки в голову потерпілої ОСОБА_4 , які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, та потягнув за вказівний палець лівої руки потерпілої, в результаті чого заподіяв останній легке тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_7 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнав та показав, що 27 липня 2014 року біля 18 години, знаходячись на вулиці поблизу свого господарства у с.Дзвинячка Борщівського району, будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не заподіював. Не заперечує, що на вулиці мала місце суперечка із потерпілою. Однак, саме потерпіла забирала у нього дитину з рук, а не він у потерпілої. А тому, тримаючи дитину на руках, не міг завдати кулаками рук удари в голову потерпілої та потягнути за її палець.
Суд, об'єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в цьому суд переконали наступні докази.
Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 27 липня 2014 року біля 18 години, будучи в своєму господарстві у с.Дзвинячка, побачила заплакану дочку ОСОБА_8 , від якої дізналася, що приходив бувший зять - обвинувачений ОСОБА_7 , вчинив скандал, кричав на неї, забрав з собою дитину і погрожував, що та більше дитини не побачить. Обурившись поведінкою обвинуваченого, вона вийшла на вулицю, щоб забрати дитину додому. На вулиці підійшовши до дитини, яка каталася на велосипеді, взяла останню на руки. Обвинувачений, що був поряд, підійшов до неї, вдарив кулаком два рази в голову, вище лівої скроні, внаслідок чого вона відчула фізичну біль, а потім, вириваючи дитину з її рук, потягнув за вказівний палець лівої руки, внаслідок чого відчула нестерпну фізичну біль. Дитина стала пищати, їй стало погано і вона пустила дитину. Тоді ж до неї підійшла її дочка і завела додому. В неї піднявся тиск, почувалася дуже погано, болів палець, а тому в той же вечір дочка завезла автомобілем її до Мельниця-Подільської лікарні, де їй надали медичну допомогу та призначили лікування в стаціонарі.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 27 липня 2014 року біля 17 години до її господарства прийшов її бувший чоловік - обвинувачений ОСОБА_7 і став гратися з дитиною. Згодом між нею та обвинуваченим виник конфлікт. Обвинувачений виставив їй претензії за те, що вона не поклала на зарядку акумуляторну батарею від дитячого квадроцикла, а вона на це не допустила обвинуваченого до приміщення гаражу, щоб увімкнути зарядний пристрій. На це обвинувачений обурився, взяв дитячий велосипед та дитину за руку і пішов в напрямку вулиці. На її питання куди він веде дитину, сказав, що забирає дитину і не віддасть. Вона розплакалася. Коли вийшла з хати мати ОСОБА_4 , вона поскаржилася на бувшого зятя, на що мати сказала їй залишатися, а вона сама з ним розбереться і пішла на вулицю. Після подій на вулиці, мати скаржилася на біль голови, болів вказівний палець та піднявся артеріальний тиск, а тому вона відвезла матір у лікарню.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повністю підтвердила показання свідка ОСОБА_8 з приводу конфлікту, що мав місце між бувшим подружжям.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що 27 липня 2014 року в післяобідню пору, ближче до вечора, проходячи вулицею села, де знаходяться господарства обвинуваченого та потерпілої, зустрілася із ОСОБА_7 , який йшов в напрямку свого господарства, разом із своєю дочкою ОСОБА_11 . Обвинувачений доглядав за дитиною, яка їхала на велосипеді, а тому, її не помітив. Підходячи по вулиці до господарства потерпілої ОСОБА_4 , побачила останню, як та вийшла з господарства і звертаючись до дочки своєї зі словами: «Я сама розберуся», пішла в напрямку ОСОБА_7 . Знаючи про напружені відносини між бувшим подружжям Шмигельських щодо виховання дитини, зателефонувала до обвинуваченого та повідомила про почуті слова потерпілої.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 27 липня 2014 року був неподалік, за 15-20 метрів від місця, де знаходився обвинувачений з дочкою, та коли до останніх підійшла потерпіла ОСОБА_4 . Конкретно за подіями не спостерігав, оскільки розмовляв по телефону, однак бачив, як потерпіла мала намір взяти на руки онучку, але та проїхала на велосипеді повз останню, і тоді обвинувачений взяв дитину на руки. Після цього потерпіла підійшла до ОСОБА_7 та спробувала забрати з рук останнього дитину. Їй цього не вдалося, тому відступила, виражаючись нецензурними словами повернулася до свого господарства.
З висновку судово-медичної експертизи від 15 серпня 2014 року № 285 (а.с.61) вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця на 2-му пальці лівої кисті, яке відноситься до категорії легких. Враховуючи його вид та властивості, утворилося від дії тупого предмету, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові, а саме, від того, що потягнули палець.
Також зі змісту тієї ж судово-медичної експертизи, а саме, з опису даних медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 поступила на стаціонарне лікування 27 липня 2014 року в 19.30 год., захворювання пов'язувала із стресом. 29 липня 2014 року при огляді лікарями неврологом та хірургом пояснила, що її побили і ушкодження на 2-му пальці лівої руки отримала під час бійки з зятем.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 під час суперечки із потерпілою ОСОБА_4 умисно наніс кулаком два удари в голову та потягнув за вказівний палець лівої руки потерпілої, чим спричинив останній легке тілесне ушкодження, а тому такі дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.125 КК України.
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_8 в частині підтвердження подій, що мали місце на вулиці між обвинуваченим та потерпілою, з огляду на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.224 КПК України кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків. А як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту (а.с.52) свідок ОСОБА_8 брала участь 27 серпня 2014 року у проведенні за участю потерпілої ОСОБА_4 слідчого експерименту, під час проведення якого потерпіла повністю виклала обставини заподіяння ОСОБА_7 їй тілесних ушкоджень.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.72), по місцю проживання характеризується виключно позитивно (а.с.75), пом'якшуючі покарання обставини - активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини (а.с.63,76), враховує також як пом'якшуючу обставину неприязне ставлення потерпілої до обвинуваченого з приводу участі останнього у вихованні малолітньої дочки (а.с.76), а тому вважає, що покарання йому слід обрати у межах санкції статті обвинувачення, у виді мінімального розміру штрафу.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, у сумі 5000 грн.
Потерпілій ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, а саме, внаслідок неправомірних дій обвинуваченого вона отримала легке тілесне ушкодження, перенесла фізичну біль, душевні страждання.
При визначенні розміру суми відшкодування суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи всі обставини справи, а також те, що між сторонами існують тривалі неприязні стосунки, спровоковані потерпілою та її дочкою з приводу участі батька у вихованні дитини, позов в частині відшкодування моральної шкоди вважає за необхідне задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятиста десяти) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІН: НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_4 1500 грн. моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Борщівського районного суду ОСОБА_1