11.11.2014
ЄУН 331/7633/14-к
Провадження № 1-кп/331/482/14
« 11» листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта - професійно-технічна, сімейний стан - не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який має судимості:
- 12.02.1997 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. ст. 44, 42 КК України (1961 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 14 КК України (1961 року) призначено лікування від наркоманії; звільнений 18.09.1997 року на підставі ст. 7 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року;
- 01.07.1998 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 229-1 КК України (1961 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 10.10.2001 року за відбуттям строку покарання;
- 09.09.2003 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 10.06.2005 року за відбуттям строку покарання;
- 10.11.2005 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст. 395, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;
- 01.06.2006 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;
- 25.09.2007 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 05.08.2011 року за відбуттям строку покарання;
- 01.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.07.2014 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 9 днів;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України,
Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 11.07.2014 року відносно ОСОБА_5 встановлений адміністративний нагляд строком на дванадцять місяців з покладенням на нього наступних обмежень:
- заборона виходу з будинку (квартири) за місцем свого проживання в період з 21-00 години до 05-00 години ранку наступного дня;
- заборона перебування в ресторанах, готелях, гуртожитках, вокзалах, ринках, кафе, барах, де продаються спиртні напої, кіосках, з метою покупки спиртних напоїв, крамницях і спецвідділах по продажу вино-горілчаних виробів;
- заборона виїзду за межі району (міста) в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд із зобов'язанням повідомляти цих осіб про виїзд за межі району (міста) по службовим справам;
- зобов'язати явкою на реєстрацію до РВ ГУМВС України в призначений день тижня 4 рази на місяць з 09-00 до 18-00 години протягом строку адміністративного нагляду.
В день звільнення, а саме, 21.07.2014 року, ОСОБА_5 був ознайомлений з вказаною ухвалою суду та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.
Також ОСОБА_5 був зобов'язаний в 3-денний термін прибути за місцем свого проживання та стати на облік в Жовтневому РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. Таким чином, діючи умисно, з метою ухилення адміністративного нагляду, ОСОБА_5 в 3-денний термін на облік в Жовтневий РВ не став, тим самим, своїми умисними діями, ОСОБА_5 ухилився від адміністративного нагляду.
Разом з тим, ОСОБА_5 , який раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.
Так, 24.09.2014 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, з кухні вищевказаного будинку, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме, мобільний телефон «Самсунг Дуос», imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта № 1741 від 06.10.2014 року, на момент скоєння злочину складала 585 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», номер якої потерпіла не пам'ятає та, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 585 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому, кримінальних правопорушеннях, повністю визнав, у скоєному розкаявся та пояснив суду, що ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області відносно нього було встановлено адміністративний нагляд строком на рік з покладенням певних обмежень. 21.07.2014 року в день звільнення з місць позбавлення волі, він був ознайомлений з даною ухвалою суду та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, в тому числі, із зобов'язанням у 3-денний строк прибути до райвідділу для постановлення на облік. Так, при звільнені з місць позбавлення волі, він вказав місцем свого проживання місце реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , тому додержуючись вимог адміністративного нагляду, був зобов'язаний в 3-денний термін прибути та стати на облік до Жовтневого РВ. Прибувши до м. Запоріжжя, він вчасно на облік до Жовтневого РВ не став, оскільки зловживав алкогольними напоями та вів бродяжницький образ життя.
З приводу подій, що мали місце в ніч з 23.09.2014 року на 24.09.2014 року пояснив суду, що після звільнення з місць позбавлення волі він став систематично зловживати алкогольними напоями, тому його сестра - потерпіла ОСОБА_4 не дозволяла йому ночувати в їх будинку. Він ночував на веранді. Так, 24.09.2014 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, пішов сильний дощ, він замерз та умовив потерпілу, не зважаючи на те, що він перебуває в стані сильного алкогольного сп'яніння, пустити його до приміщення будинку. Знаходячись в кухні вищевказаного будинку, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав мобільний телефон, який належить ОСОБА_4 . Вказаний телефон він продав на ЦКР «Анголенко» в м. Запоріжжі незнайомому хлопцю, виручивши за нього 70 гривень. Отримані, таким чином, грошові кошти він витратив на власні потреби.
Окрім цього додав, що йому дуже соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки, приніс свої вибачення потерпілій.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що обвинувачений ОСОБА_5 є її рідним братом, який нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Через те, що обвинувачений систематично зловживає алкогольними напоями, вона не дозволяє йому ночувати в їх будинку, тому він ночує на веранді. Так, 24.09.2014 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 став стукати в двері та проситися переночувати у приміщенні будинку. Вона його пожаліла та впустила ночувати на кухню. Приблизно о 03 годині 00 хвилині цього ж дня він розбудив її з питанням де його сім-карта, вона відповіла, що не знає, після чого він покинув приміщення будинку та пішов по своїх справах. Через деякий час вона виявила, що її брат викрав мобільний телефон «Самсунг Дуос» (смартфон) в корпусі чорного кольору, який знаходився на вікні в кухні, після чого звернулася з відповідною заявою до органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена в ході судового розгляду, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 395 КК України як порушення правил адміністративного нагляду за ознаками неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.
Обвинувачений ОСОБА_5 має судимості за вчинення корисливих злочинів, які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості після застосування до нього умовно-дострокового звільнення, протягом невідбутої частини покарання, за місцем відбування покарання характеризується з позитивного боку, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим не має стабільного джерела доходу, не одружений, дітей на утриманні не має, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини у справі, усунув заподіяну шкоду потерпілій ОСОБА_4 шляхом повернення викраденого майна та у судовому засідання приніс вибачення потерпілій за свої протиправні дії..
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, як стійко орієнтовану на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів, які мають корисливий характер, беручи до уваги, що протиправними діями обвинуваченого реальних матеріальних збитків не завдано, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції і за цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді арешту, із застосуванням положень ст. 71 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Разом з цим, з урахуванням положень ст. 72 КК України шляхом переведення менш суворого виду покарання в більш суворий вид, яким одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, перевести призначене покарання у вигляді арешту в позбавлення волі.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 395 КК України - у вигляді 2 (двох) місяців арешту;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2012 року і призначити остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з 08 жовтня 2014 року, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2014 року (т. 3, а.п. 54-55).
Речові докази:
- мобільний телефон «Самсунг Дуос» (смартфон) в корпусі чорного кольору, imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4 - залишити у законного власника ОСОБА_4 за належністю (т. 3, а.п. 22, 33).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1