22-ц/775/183/2014(м)
263/8686/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.О.
Доповідач Гаврилова Г.Л.
Категорія 41
Іменем України
17 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Баркової Л.Л.
суддів Гаврилової Г.Л.,Сороки Г.П.
при секретарі Брежнєві Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4 про вселення, усунення перешкод у користуванні житлом за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2013 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення, усунення перешкод в користуванні житлом, визначення порядку користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.01.1999 року №11905 він разом із відповідачами є співвласниками квартири АДРЕСА_1, загальною площею 57,85кв.м. Згідно особового рахунку НОМЕР_1 ККП КК «Західна» у вказаній квартирі зареєстровані її власники. У 2000 році він був вимушений залишити квартиру та певний час він знімав житло, але з 2009 року дохід значно зменшився та він не має можливості оплачувати житло за договором найму. Оскільки крім спірної квартири іншого житла він не має, а відповідачі перешкоджають йому проживати у належнім йому житлі, просить вселити його у спірну квартиру, а також встановити порядок користування жилим приміщенням і усунути перешкоди у користуванні житлом.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Вселено ОСОБА_1 у жилу кімнату площею 10,3 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1, в задоволені інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляції зазначає, що виділ позивачу ОСОБА_1 у користування кімнати 10,2 кв.м. порушує її права та інтереси, оскільки на теперішній час в квартирі мешкають 5 чоловік, і виділ позивачу даної кімнати позбавляє її можливості користування кімнатою для навчання та підготовки творчих та художніх робіт, як студентки факультету графічного дизайну.
Відповідно до положень ч.2 статті 305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_1,відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_7, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.( а.с. 105,106)
Заслухавши суддю - доповідача, відповідача ОСОБА_3, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача ОСОБА_6,яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником приватизованої квартири, отже, має право на захист свого порушеного права користування жилим приміщенням шляхом вселення. Разом з тим, встановлення порядку користування житлом у запропонований позивачем спосіб призведе до порушення прав інших співвласників житла.
Судова колегія погоджується з даними висновками суду.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.01.1999 року №11905 виданого Управлінням міського майна, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 57,85кв.м. Право власності зареєстровано в Маріупольському БТІ за №35624 від 18.02.1999 року.
Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 ККП КК «Західна» ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 21.07.1978 року.
Відповідно до акту від 08.11.2012 року, складеного ЖКП «Жилкомплекс», ОСОБА_1, який є інвалідом 2 групи, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, пересувається по квартирі за допомогою дружини ОСОБА_6
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Отже, встановивши, що позивач набув право користування спірним приміщенням на законних підставах, суд дійшов вірного висновку про вселення позивача до квартири.
Згідно з технічним паспортом квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 57,85кв.м. та складається з трьох жилих кімнат площєю 17.2кв.м., 12,5кв.м. 10,3кв.м. та інших приміщень, в квартирі проживає п'ятеро осіб.
Отже, враховуючи право позивача на користування та володіння тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частині відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України, суд дійшов вірного висновку про неможливість виділення в користування позивача окремої кімнати площею 10,3 кв.м., а вселення його в дану кімнату не є визначенням порядку користування жилим приміщенням.
Доводи апеляційної скарги про те, що встановлення порядку користування житлом зачіплює інтереси ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, оскільки задовольняючи позовні вимоги частково, судом було відмовлено позивачу у задоволені даних вимог.
Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді